Відвідати заходи попередньо зголосилися три перші українські Президенти, будуть і представники теперішнього глави держави.
Про фінансову підтримку на найвищому рівні не йдеться.
“Громадськість повинна самоорганізовуватися до того часу, поки ця пам’ять не стане надбанням культури українців. І такі питання навіть не в трагічності цієї події, питання в тому, що ми повинні об’єднуватися навколо головного уроку - такі трагедії стаються там і тоді, коли влада починає займатися насиллям над людьми, коли влада ігнорує найвищу цінність - людське життя”, - каже координатор Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору Іван Васюник.
До акцій долучиться й мистецька спільнота. Потенційні учасники переконані - запалити свічку пам’яті цими днями має кожна свідома людина.
“Мене дуже тривожить те, що якийсь пересічний громадянин - йому наплювати. Є що поїсти, що покурити і куди піти, і все - і це дуже сумно, бо власне, коли таких людей набираються мільйони - ними починає бути легко маніпулювати, в них абсолютно рабська психологія. Це не народ, а якесь бидло буде”, - каже письменниця, музикант Ірена Карпа.
Головні заходи з вшанування жертв геноциду 1932-1933 років відбудуться 26 листопада. Тоді скорботна хода пройде Києвом від метро Арсенальна до Меморіалу Пам’яті, потім, за участю представників усіх церковних конфесій проведуть молебень.
О 16:00 під час загальнонаціональної хвилини мовчання мільйони українців запалять свічку біля самого Меморіалу та на вікнах своїх домівок.