Увійшовши на його територію, навіть бувалі солдати були вражені побаченим. Перед ними постала одна із найжахливіших машин смерті ІІІ Рейху - створений за наказом Гіммлера конвеєр із винищення беззахисних людей. За 5 років існування концтабору, живими з нього не повернулись від 1,5 до 2 мільйонів людей. Серед них чимало українців. Аушвіц—Біркенау став одним із головних символів Голокосту.

Освенцим був комплексом, до складу якого входили три основні табори - адміністративний центр Аушвіц 1, Аушвіц 2, або табір смерті, та Аушвіц ІІІ – робочий табір. Полонені працювали на фабриці з виробництва фарби. Табір було обнесено подвійним колючим дротом із високою напругою та залізобетонним парканом.

Охороняли Аушвіц війська СС.

Люди гинули не лише в газових камерах. Важка праця, нестача їжі та катування робили свою справу. Згодом світ шокували звірства лікарів, які проводили над людьми жахливі медичні експерименти.

Після звільнення частину бараків перетворили на госпіталь для вцілілих полонених. Пізніше в стінах Аушвіцу була в'язниця НКВС. Після війни табір смерті перетворили на музей і внесли до світової спадщини ЮНЕСКО.

Arbeit macht frei – праця звільняє. Ці слова на воротах музею як відлуння жаху 2 світової, щороку зустрічають близько 700 000 відвідувачів.