Мовляв, той нібито мститься йому за порушену колись проти нього кримінальну справу.
“Відвід дозволяється, якщо суддя або його родичі особисто зацікавленні в результатах справи. Всім зрозуміло, що це означає. Виймаю засіб інформації, солідний засіб масової інформації, відкриваю на ньому відповідну сторінку, читаю: “В профільний комітет Верховної ради, повідомляє генпрокурор Москви, поступили матеріали, що в 2009 році у відношенні судді Печерського райсуду Києва Сергія Вовка прокуратура Києва порушила кримінальну справу за підробку та використання підробленого рішення суду про привласнення та використання земельної ділянки 70 гектарів. Я пам’ятаю цю справу, ці матеріали збирало міністерство, яким я керував”, - каже екс-міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко.
Обдумувати інформацію судді вирішили у дорадчій кімнаті. В цей час провідати колишнього підлеглого прийшла екс-прем’єр Юлія Тимошенко.
“Європейський суд з прав людини. Те, що справа Юрія Луценка буде там розглянута і розглянута невідкладно в прискореному режимі - сумнівів немає. Рішення Європейський суд з прав людини винесе законне, на відміну від українських судів. І я вірю в те, що Юрій Луценко буде на свободі”, - каже голова партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко.
Пішла Тимошенко - прийшов суд. І заявив: розбиратися із аргументами екс-міністра проти Сергія Вовка повинна Генпрокуратура. Документи віддали туди, засідання продовжили. Як виявилося, ненадовго. Юрій Луценко знову відправив Феміду до дорадчої кімнати, заявивши про відвід одразу всієї колегії суддів.
“Немає жодних аргументів, чому я вже 166 день сиджу за ґратами. Вони навіть не збираються пояснювати, бо відповіді не існує”, - каже екс-голова МВС Юрій Луценко.
За півгодини черговий невтішний для Луценка вирок: для відводу колегії суддів підстав немає. Засідання перенесли на 20 червня - аби новоприбулі адвокати екс-міністра змогли простудіювати 47 томів справи (хоча захист просив на це часу мінімум місяць).
“Питання, чи вистачить їм 10 днів - це питання перш за все до них особисто. Вони не позбавлені можливості знайомитися в будь-який час для них. Не обмежені ні роботою суду, рамками – нічим”, - каже прокурор.
Примітно, на вивчення 47 томів справи - а це близько 9 тисяч сторінок - у Юрія Луценка пішов місяць.