Колишні "друзі" зникли, натомість список недоброзичливців поповнюється новими іменами - ошуканими, їх близькими та родичами, і навіть колишніми колегами.
Передумови появи "феномену Доктора Пі" спеціалісти радять шукати у дитинстві героя. Щоправда, чи не єдиним достеменно відомим фактом біографії є власне факт його народження у 1971 році у Житомирі.
Сам Слюсарчук згадує загиблих у аварії батьків-лікарів. З інших джерел відомо, що мати-одиначка, начебто, покинула 3-річну дитину.
Він розказує про втечу до Росії, життя з циганами та навчання у Московському та Вінницькому університетах. Преса ж знаходить його серед вихованців Бердичівського інтернату в групах душевно-нестабільних підлітків.
“Не знайшлося серед його вихователів людей, які б врахували його інтереси, здібності, мотивації. Він же так рвався в медицину”, - сказав доктор медичних наук, професор психіатрії Анатолій Чуприков.
“Я написала заяву в прокуратуру з проханням зробити запит у Вінницький інститут і отримати відповідь, чи в дійсності він закінчував цей інститут, чи не закінчував. У відповіді було написано, що такий громадянин у цьому інституті ніколи не вчився”, - розповіла головний лікар Новояворівської лікарні (1990-2003) Ольга Гудзь.
Наприкінці 80-х прагнення чоловіка до слави переходить на новий рівень. Слюсарчук-лікар представляється професором і влаштовує собі тривалі "турне" Україною.
“Довкола нього було кілька осіб, які все за нього робили, все за нього вирішували, займалися фінансовими питаннями, організаційними. А він був такий інструмент для маніпуляції цих людей”, - каже директор Палацу Культури "Кристал" (1990-ті рр.) Наталія Коваль.
Довкола нього було кілька осіб, які все за нього робили, все за нього вирішували, займалися фінансовими питаннями, організаційними. А він був такий інструмент для маніпуляції цих людей.
“Коли я в нього запитав - Андрій Тихонович, а чого на Вашій афіші написано кандидат медичних наук, лікар в 21 рік? Отака його відповідь - а хто би пішов до мене на сеанс, якби я написав просто лікар? То, він каже, моя така бізнесменівська фішка”, - згадує лікар Тарас Фіало.
"Практика" тривала далеко не один рік. Лише потому стає відомо про кілька кримінальних справ, відкритих відносно Слюсарчука за шахрайство. Відкритих без зайвого розголосу і так само тихцем закритих. Одні вперше тоді зашепотіли про "високу протекцію", інші - про “неземний дар”.
“Все це нічого не варте, якщо воно не буде віддано тим, хто тебе оточує, тобто, люди. І основний критерій, на що я роблю дуже велику ставку - це достукатися до суспільства, достукатися до людей”, - сказав підсудний псевдолікар Андрій Слюсарчук.
Основний критерій, на що я роблю дуже велику ставку - це достукатися до суспільства, достукатися до людей.
“Там він себе відчував месією. Він володіє певними здібностями і мені просто дуже шкода, що він пішов по такому шляху, яким йде сьогодні досить багато народу - купують дипломи” - сказав доктор медичних наук, професор психіатрії Анатолій Чуприков.
Він володіє певними здібностями і мені просто дуже шкода, що він пішов по такому шляху, яким йде сьогодні досить багато народу - купують дипломи
Місто Славута. У райцентрі Хмельницької області про Слюсарчука знають не з чуток. До місцевої лікарні він приїхав як столичний професор-нейрохірург з міністерським окладом.
“Прийшов чоловік, каже, що він професор, нейрохірург. Можливо, так”, - каже лікар-реаніматолог Іван Бондар.
“Ми не могли на той момент знати, що він взагалі якийсь там шаман, і немає ні дипломів, нічого. Тим більше, він тоді працював у Поліщука на 0,25 ставки. Що могли ми, прості лікарі сказати йому всупереч”, - каже лікар-анестезіолог Олег Пухільський.
“Оперувати тоді планували 50-річного Олександра Лозового. На прохання рідних та пропозиції місцевих лікарів - провести втручання у спеціалізованому закладі - хворий відповів відмовою. Спрацював піар. Хворий наполягав, аби його оперував відомий лікар Слюсарчук. Місцеві медики не могли відмовити і самому "професору", який запевнив: "все буде добре!". Лише частину персоналу і родичів пацієнта тоді дещо збентежив столичний лікар”, - розповіла заступник головного лікаря по медичній частині Світлана Кузмічук.
“Такої явної недовіри до нього не виникло. В процесі спілкування була підозра, що він неадекватно оцінював ситуацію. Ну, не з тієї опери він”, -каже лікар-анестезіолог Олег Пухільський.
“Підказувало, що щось не те. Тому що він “тягнув гуму” 3 місяці. То він у Німеччині, то він це, то він трубку не бере, то ще щось”, - розповіла Майя Улашук (втратила сина після операції).
Решта на дивакувату поведінку "світила" уваги не звертали. Мовляв, “скільки людей - стільки й характерів”.
“Ну, лікарі різні є. Як є різні характери у людей, так само і лікарі різні”, - каже заступник головного лікаря Світлана Кузмічук.
“Може це в нього така натура, може він так завжди себе веде, хто його знає”, - каже лікар-реаніматолог Іван Бондар.
“Я його побачила, коли він вийшов з операції. Такі у нього очі, як у барана. І він руками розмахував”, - каже Майя Улашук.
Після операції хворий почав видужувати, втім, ускладнення у вигляді крововиливу у мозок не пережив. Комісія з летальних випадків загибель пацієнта дослідила та списала на злоякісну природу пухлини і потенційну небезпеку такого роду операцій взагалі. Про професора Слюсарчука почали забувати. Сам він практикував далі.
“Все, що я хочу і несу цьому суспільству, може бути використано в користь суспільства. В першу чергу, в клінічній медицині. В першу чергу, для реальних хворих. Хворих нейрохірургічного, неврологічного, психіатричного напрямків”, - казав підсудний псевдолікар Андрій Слюсарчук.
“За хірургічним столом він виявився абсолютно безпорадним. Вони його запрошували на операцію третім асистентом і він навіть в цьому випадку показав відсутність навичок, належної спритності, розуміння того, що він робить”, - розповів доктор медичних наук, професор психіатрії Анатолій Чуприков.
За хірургічним столом він виявився абсолютно безпорадним. Вони його запрошували на операцію третім асистентом і він навіть в цьому випадку показав відсутність навичок, належної спритності, розуміння того, що він робить.
Не виключено, кажуть спеціалісти, саме відчуття власної безпомічності як хірурга, або ж, знову, чиясь сильна рука і підштовхнули Слюсарчука до "шоу-бізнесу". Він почав з’являтися у телеефірах, де демонстрував власні "надздібності". А у 2009 році вразив спільноту рекордом - запам'ятав 30 мільйонів знаків числа Пі.
“Він має величезну перевагу. Він всю спеціальну медичну літературу, в тому числі, це в першу чергу напевно, медичні довідники знає напам'ять”, - зазначив керівник проекту "Книга рекордів України" Ігор Підбічій.
Тоді ж Слюсарчук зустрівся з Президентом України Віктором Ющенком. Вони говорили про можливість створення науково-дослідницького центру з проблем мозку. Щоправда, далі слів справа не пішла.
Скептично до таких ініціатив Слюсарчука поставились і колеги-лікарі.
“Він просто був невідвертим. Невідвертий, небагатослівний. Я спробував зрозуміти, як він збирається ощасливлювати український народ. Якими нейрофізіологічними або іншими методами. Але з розмови це було незрозуміло абсолютно”, - каже доктор медичних наук, професор психіатрії Анатолій Чуприков.
“Професора Пі” ж це бентежило. Він ходив з одного ефіру на інший, вів передачу на радіо. А у 2011 вирішив знову шокувати загал.
Цього разу шаховою партією з комп’ютерною програмою "Рибка 4". Перемога над машиною дала привід знову говорити про “генія” Слюсарчука. Натомість, саме у шахових колах вперше вголос заговорили про можливе шахрайство.
“Якщо він декларує, що він став займатися шахами за 8 місяців до цього матчу - ну, чудес не буває на світі, коли початківці студенти, діти-шахісти, хочуть, щоб вийшов шаховий етюд. Махлюють з тими ходами, які робить передбачуваний суперник, і іноді тренер цього не помічає”, - розповів експерт Національного реєстру рекордів Віталій Зорін.
Далі за справу взялися журналісти. Редакційні розслідування почали викривати в біографії “Професора” невідомі до того факти. Почали вспливати підроблені медичні дипломи та смертельні випадки після його оперативного втручання. Лікарі розводили руками, а близькі постраждалих згадали свої передчуття при знайомстві зі "спеціалістом".
“Ми були шоковані, що він обманув майже всю державу і 2 Президентів”, - сказав лікар-анестезіолог Олег Пухільський.
Ми були шоковані, що він обманув майже всю державу і 2 Президентів.
“Я дізналася, ну коли вже про нього говорили. А до цього я не знала, що він не лікар. Я не знала. А що я буду робити. Плакала, ну і все. Шкода сина, що він ні за що постраждав”, - каже Майя Улашук.
Після скандального розслідування львівської газети “Експрес”, досягнення Слюсарчука стали потроху анульовувати, а від співпраці з ним відхрещуватися.
Звернули увагу на публікації і правоохоронні органи. За фактами підробки документів та шахрайства була порушена кримінальна справа. 14 листопада 2011 року Слюсарчука було затримано і доправлено до львівського слідчого ізолятору.
Численні нагороди, в тому числі президентські, переглядають, преса розшукує таємних покровителів “горе-лікаря”, а до справи приписують причетність навіть найвищих чинів. Щоправда останні її заперечують і списують на бюрократичні помилки, які знайшли тільки зараз.
“Атестат професора цій людині підписав особисто Дмитро Табачник. Він зробив це на підставі фіктивної архівної довідки, яку друзі цієї людини принесли в Міністерство. Його таємні покровителі роблять усе, щоб зараз припинити слідство”, - запевняє журналіст газети "Експрес" Ігор Починок.
Атестат професора цій людині підписав особисто Дмитро Табачник.
“Ця історія триває довгий час і лише за моїм наполяганням Міністерство освіти Російської Федерації врешті-решт створило комісію для розслідування. І згідно реєстрації від сьогоднішнього числа, ми отримали офіційну відповідь. Російські освітні органи пишуть, що це їх провина і вони дійсно видавали копії та дублікати, реєстрували їх в журналі. Вони тут детально пояснюють, що навіть в журналі не так внесли, не в той том”, - сказав міністр освіти, науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник.
Російські освітні органи пишуть, що це їх провина і вони дійсно видавали копії та дублікати, реєстрували їх в журналі
“Я не вважаю, що одна людина могла такого розмаху зробити таку аферу”, - сказала заступник головного лікаря по медичній частині Світлана Кузмічук.
Наразі слідство у справі “Доктора Пі” триває. Та ще нескоро зникне тінь, яка, завдяки Андрію Слюсарчуку, нависла над медиками, чиновниками та журналістами, яких спритний "професор" обвів навколо пальця.
Спеціалісти ж застерігають, робити висновки, чи навішувати ярлики не варто. Крапки над і розставить слідство.
“Вирішити питання: відбувати йому покарання, лікуватися, чи і так далі. Все вирішить комісія. Намагатися зрозуміти витоки його помилки і т. д. І взагалі, може він осудний, дійсно, і потребує всього лише відбуття покарання за підробку документів. І то, я теж не знаю, підробляє він їх чи ні. Чи, може, це журналісти “роздули таку качку”. Тому треба все надзвичайно ретельно вивчити”, - сказав доктор медичних наук, професор психіатрії Анатолій Чуприков.
“Тут важко сказати, чому воно так могло статися. Це все на рівні вищих органів. В кінці-кінців, це все зводиться до корумпованості в нашій державі. В усіх сферах життя. І в медицині, і в педагогіці, і в інших сферах життя. Брат брата кормить, куму… Так що самі знаєте, це все корупція. Треба було так зробити, комусь це було вигідно. А страждають прості люди, як виявилося в кінці-кінців”, - сказав лікар-анестезіолог Олег Пухільський.
Це все на рівні вищих органів. В кінці-кінців, це все зводиться до корумпованості в нашій державі. В усіх сферах життя. І в медицині, і в педагогіці, і в інших сферах життя.