Нові поліцейські найбільших туристичних міст України – Києва, Львова і Одеси – розповіли сайту "24" про свої враження від нової посади.

"Очікуємо не ми чогось від нашої роботи, а очікують люди", — сказала поліцейська Наталія Білокамінська з Одеси.

Про захоплення

Дівчина ділиться історіями, які за перші тижні патрулювання в Одесі, сталися вже з кожним поліцейським. Як і в більшості випадків, переважно це хвилюючі моменти з хорошим закінченням і відмінно виконаною роботою.

Розпитую в дівчини про реакцію людей та чи пропонували їм вже хабарі. Наталія каже, що в їхній роті слово "хабар" заборонене.

"Не пропонували, і я дуже сподіваюсь, що ніхто і не наважиться, знаючи що за це можна нести відповідальність. Бо ми цього не залишимо. Був один випадок, коли чоловік розповідав про свої зв'язки, на нас це не подіяло", – каже дівчина.

Правоохоронців, яких тепер називають українськими копами, всі як один стверджують, що ні зв’язки порушників, ні їхні посвідчення чи погрози на них не впливають. Але, окрім тих, хто ще не зрозумів, що поліція – це зміни, більшість людей з позитивом сприймають патрульних.

"Був випадок, ми виїхали на завдання, – жителі будинку скаржились на гучну музику, що лунала після опівночі. Ми зробили зауваження порушникам, а вони без проблем вимкнули музику. І коли ми поверталися до свого авто, вони нас наздогнали та подякували. Подякували за те, що ми ввічливі. Розумієте, нам дякують не лише ті, кому ми допомагаємо, а й ті, кому ми робили зауваження", – радіє Наталія.

Про страх

У всіх цих людей, звичайно, емоції вирують. Вони відчувають себе частиною великою справи. Але, зізнаються, що трохи страшно.

"Страшно помилитися, зробити щось неправильно, не так, оскільки розумієш, що тепер весь час на очах, під пильним наглядом громадян", – говорить львівський патрульний Максим Підболячний.

Звичайні люди із своїми знаннями, захопленнями і професіями, вирішили покинути колишнє життя і спробувати стати кимось новим у цій країні. Вони усі розповідають про складний етап відбору і про полегшення по його проходженні. Кажуть, важливо абсолютно усе, але найважливіша – практика.

Саме про необхідність практики та розуміння з боку суспільства розповіла іще один львівський поліцейський Тетяна Капись.

"Для суспільства перший час нова поліція буде трохи шоком. Але нас потрібно підтримувати. Потрібно усвідомити, що за два місяці навчання ми не зможемо стати ідеальними поліцейськими. Потрібен час", – говорить дівчина.

Тетяна поділилася кількома історіями із днів свого патрулювання. Вони усі мають хороше завершення, проте, за словами патрульної, траплялися неприємні моменти чи розмови, навіть із представниками старої системи правоохоронних органів. Траплялися випадки, коли патрульних намагалися спровокувати чи образити. Люди різні, з різними, часом непередбачуваними реакціями.

"За однією із своїх освіт я психолог. Ці знання мені дуже допомагають у різних ситуація з різними людьми", – каже Тетяна.

Про вдячність

Питаю в поліцейської про хабарі. Всі ж розуміють, що вони їх не братимуть, але у цьому випадку більше цікавить реакція людей. Гроші чи відкуп пропонують самі ж громадяни.

"Був випадок, коли нам довелося пізно вночі підвезти молоду пару. Дівчині стало зле і ми вирішили, оскільки у наші обов’язки входить таке поняття як "поліцейське піклування", ми їх підвеземо. Молода пара, бажаючи віддячити, намагалася дати нам шоколадку. Ми не взяли. Це наша робота – допомагати. І головним завданням є – повернути довіру громадян до правоохоронних органів", – розповідає патрульна.

Щодо надмірної уваги від суспільства, поліцейські кажуть, що їх це не розбещує. Принаймні, більшість з них стверджує саме так. Приємно, незвично, але запевняють, що на роботу це не впливатиме.

"Був такий випадок, коли ми допомогли людям, а вони потім поверталися до нас і просто дякували. Одного разу дівчина підійшла і обійняла мене на знак подяки. Я навіть не знав, що робити. Чоловіки часто тиснуть руки", – ділиться враженнями столичний патрульний Олексій Ковалевський.

У перший день роботи в центрі столиці, за підрахунками Олексія, вони зробили понад 100 селфі. З ними фотографувалися поліцейські з Ізраїлю, США, Німеччини.

Хлопець розповідає, що родом з Дніпропетровської області, працював на фабриці, яка збагачує марганець, в місті Орджонікідзе, але коли з’явилася можливість спробувати себе на посаді патрульного – не слухав відмовок родичів та друзів, а почав здавати тести.

"Як тільки ми почали працювати, одразу було багато викликів. Боявся не встигнути до когось", – ділиться враженнями Олексій.

Про негатив

Проте, Олексій розповідає, що не минає і дня, щоб хтось не висловив свого негативного ставлення. Але хлопців і дівчат вчать толерантності, тому вони знають, як справлятися з людьми, в яких викликають неадекватну реакцію.

Столична патрульна Тетяна Матяш також, як і більшість її колег, задоволена роботою, але розповідає про велику кількість неадекватної реакції людей. І, в принципі, усі розуміють, що зовсім легко не могло бути. Нові стражі порядку намагаються застосовувати усі отриманні знання, комунікують із громадянами. Та зізнаються:

"Важко людям пояснити наше законодавство. Чому ми оформляємо ситуацію так, а не інакше. Особливо це було складно на перших змінах. Насправді, теорія від практики відрізняється".

Про курйози

Понад 500 ситуацій були прописані під час навчання для нових поліцейських. Їх вчили толерантності, психології і тим основам, які повинні знати новітні правоохоронні органи. Але ніхто не застрахований у своїй роботі навіть від курйозних випадків.

"Під час першого патрулювання нам надійшов виклик від мами о третій годині ночі. Її діти, доньки 12 та 18 років, налякали її маскою із фільму "Крик". Жінці стало погано і вона, напевно, думала налякати дітей викликом поліції. Але ми приїхали. Провели виховну розмову з дівчатами, заспокоїли маму, вилучили маску. Тепер вона в нас, як трофей із бойового хрещення", – розповідає поліцейський з Одеси Дмитро Шабашов.

У хлопця, який до цього працював у митному терміналі, та навіть отримав пропозицію підвищення перед тим, як залишити роботу, з присяги до нової поліції залишилися яскраві враження.

"Багато нового. Коли йшов з присяги не міг додому дійти. Відчував себе інопланетянином. Люди з різних верств населення вітали, фотографувалися, бажали успіхів. Багато киян підходило до мене, я розпитував про враження від нової поліції у їхньому місті. Усі задоволенні", – ділиться враженнями хлопець.

Дмитро розповідає, що колись хотів стати міліціонером, проте тоді йому пояснили, як відбувається робота у цьому відомстві. Зараз хлопець цілком задоволений своєю посадою.

Більшість з них мають великі амбіції щодо своєї роботи. Вони знають, що на слуху у цілої країни і навіть більше. Ті, хто не проходить "випробування славою", залишають ряди нових поліцейських. Решта – в один голос твердить, що готова змінити систему.

Українцям важко довго чекати та вірити у зміни, але це саме той випадок, коли час покаже. І саме той момент, коли дають дорогу новим і впевненим.

Читайте також:Як досягти кар’єрного росту у новій поліції