Власне, бої на вулицях цього села і стали перемогою, яку практично одразу перетворили на зраду.

Зранку журналіст Андрій Цаплієнко повідомив, що українська армія вперше з лютого перестала лише оборонятися, а перейшла у наступ,відбивши у бойовиків населений пункт Новоласпа. За кілька годин цю інформацію спростували у Генштабі. Пояснили, що про зайняття Новоласпи силами АТО мова не йде.

За мінським протоколом, Новоласпа — це підконтрольна бойовикам територія. Коли бойовики почали атакувати, сили АТО вдарили у відповідь, застосувавши артилерію. Про це було повідомлено ОБСЄ та Спільний центр з контролю припинення вогню,
— розповів речник Генштабу Владислав Селезньов.

Ця заява дала привід для чергової хвилі "зради" та розмов про абсолютний провал мінських домовленостей, які просто стримують наступ українських військ. Хоча все ще не настільки погано.

З усією повагою до кожного із 379 мешканців Новоласпи, зі стратегічної точки зору це невеличке село, яке гарно прострілюється силами противника, є абсолютно непринциповим і робити там особливо нема що. На відміну від панівних висот у Старогнатівці та в околицях Білої Кам’янки, які тепер контролюються українськими силами.

Що ж стосується мінських домовленостей, то вони дійсно не ідеальні. Але такими вони були від самого моменту підписання. Втім, не лише підписані протоколи стримують українські сили від наступу.

Як нагадала у коментарі сайту "24" кандидат юридичних наук Анна Маляр, мінські домовленості не передбачають збройне звільнення Україною окупованих на Сході територій. Їх мета – вирішити конфлікт мирним шляхом. Більше того, домовленості не передбачають жодного тиску чи впливу на бойовиків у разі невиконання ними умов перемир’я.

Сенс домовленостей: сторони добровільно виконують взяті на себе зобов’язання.

"Але, враховуючи юридичну нікчемність цих домовленостей, невирішеними залишається два питання – хто є сторонами конфлікту і чи брав бодай хтось на себе якість зобов’язання?" — сказала юрист. Вона підкреслила: незважаючи на те, що протокол підписаний учасниками трьохсторонньої групи в Мінську, називають "Мінські домовленості", їх можна віднести лише до категорії "джентльменських".

Насправді, ніяких зобов'язань за цим протоколом ніхто на себе не брав. Це просто спільне бачення підписантами розвитку стосунків між сторонами конфлікту на Сході України. Тобто жодних юридичних зобов'язань з "домовленостей" не витікає. Та й нема з кого питати, навіть, якби були передбачені якісь санкції. Офіційно Росія не є учасником конфлікту, а хто такі підписанти протоколу Захарченко та Плотницький, з юридичної точки зору, взагалі невідомо, бо під "домовленостями" стоять їх підписи без зазначення їх статусу,
— каже Маляр.

Тому, чітко відповісти на питання – хто саме домовився й хто несе відповідальність за зміст підписаного тексту – неможливо. За її словами, з цього витікає, що виконання мінських домовленостей лежить не в юридичній, а в політичній площині. Якщо буде в суб’єктів підписання домовленостей політична воля – вони їх виконають, не буде волі і бажання – конфлікт просто загостриться. Але жодних юридичних наслідків за невиконання угод не настане.

З іншого боку, така "гнучкість" мінських домовленостей не заважає нам, попередивши ОБСЄ, повернути артилерію на рубежі.

Керівництво Генерального штабу ЗСУ поінформувало ОБСЄ, представників РФ в СЦКК і західних партнерів про порушення Мінських угод бойовиками і залишає за собою право адекватно протидіяти викликам бойовиків, у тому числі із застосуванням засобів вогневого ураження,
— повідомили у прес-службі Генштабу.

Що ж стосується подальшого наступу, то він, на жаль, ще не на часі. Для нього потрібно, як мінімум, наростити сили. Як зазначив глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, зараз Росія активно намагається спровокувати Україну на наступ, але робити цього не варто з двох причин.

Перша. Нас провокують на активні дії, щоб мати привід для великого наступу. Як Гітлер провокував поляків. Друга – пам’ятаємо про Іловайск, про Дебальцеве. Іловайск починався з українського наступу, який завершився котлом. Улюблена російська тактика – взяти українські війська в котел. Щоб була картинка великої військової поразки. Це може спровокувати в Києві велику політичну кризу, підштовхнути і правих радикалів, і добровольчі батальйони до захоплення влади. Третій Майдан – це мрія Москви. Бо він зруйнує українську державність. А шлях до нього лежить через військову поразку на Донбасі. Тому не можна піддаватися тим провокаціям. Не можна робити вибір на емоціях. Непідготований наступ – це шлях до поразки,
— наголосив він.

Політолог Олексій Гарань також зазначив, що можливості для широкомасштабного наступу на Донецьк і Луганськ зараз немає ані з воєнної, ані з політичної точки зору.

"Кампанія зі звільненні Донбасу має бути швидкою. Так, як це зробила, скажімо, Хорватія щодо Сербської Країни. Вони наростили сили і змогли це зробити за 3-4 дні. Очевидно, що Путін не Мілошович і він нам не дасть цього зробити. Тому зараз ключове питання – не в мінських домовленостях", — вважає політолог.

За його словами, те що відбувається зараз з підпалами машин ОБСЄ, з обстрілами бойовиків, з тими порушеннями перемир’я, яке вони роблять – все це працює на нас.

Це говорить про те, що Україна дотримується домовленостей, а інша сторона – ні. Ситуація, насправді, динамічна. Ми розуміємо, що мінські домовленості не є вічними. Для нас це можливість виграти час. У майбутньому складеться ситуація, що ми зможемо звільнити окуповані території. Питання, звичайно, коли. Але на нього відповісти зараз не може ніхто. Для нас зараз важливо не погіршити стратегічну ситуацію на фронті для нас, а за можливості – її поліпшити,
— зазначив Гарань.

Він також додав, що зараз потрібно робити все можливе для того, щоб мінські домовленості, які рано чи пізно будуть переглянуті, переглядалися якнайшвидше і перегляд їх відбувався на нашу користь.

"Самі мінські домовленості – це питання певного співвідношення сил. Ми наприкінці серпня минулого року могли звільнити Донбас і ми його звільняли. Фактично, лишалось кілька тижнів до звільнення. Донецьк і Луганськ були у напівкотлах. Але втрутилася Росія. Результатом чого і стали Мінські домовленості", — нагадав політолог.

Експерти по-різному оцінили спробу прориву бойовиків. Голова Луганської військово-цивільної адміністрації Георгій Тука висловив думку, що терористи підвищили бойову активність на сході України, щоб зірвати створення мережі логістичних центрів уздовж лінії розмежування.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Михайло Пашков вважає, що в терористів є одразу декілька цілей.

По-перше, це могла бути розвідка боєм, по-друге, таким чином сепаратисти могли провести демонстрацію своїх сил, а по-третє — це могла бути перевірка міцності позицій українських військових,
— сказав він.

Також експерт припустив, що остання атака могла бути початковою частиною більш масштабної наступальної операції сил "ДНР".

Російський військовий експерт Олександр Гольц вважає, що якщо загострення на Донбасі і продовжиться, то його слід чекати в цьому місяці.

Політолог Сергій Таран каже, що таким чином противник просто у черговий раз підтвердив власну тактику – постійно провокувати. Тому потрібно просто звикнути до того, що атакувати росіяни можуть у будь-який момент і плідно використовувати час відносного затишшя.

Спочатку у мене для вас погана новина - росіяни постійно провокуватимуть і атакуватимуть на Донбасі. У Путіна просто н...

Posted by Sergiy Taran on 10 серпня 2015 р.

Не найгірша порада. Особливо якщо зважити на те, що вчорашня поразка далася бойовикам важкою ціною і вони намагаються зараз хоч якосьїї компенсувати. При цьому, як стверджують у керівництві РНБО, російські спецслужби готують на Донбасі провокації з великою кількістю жертв.