Шведський Нобелівський комітет відзначив 82-річну Еліс Мунро як майстра "сучасної короткої прози".
Займатись літературою письменниця почала ще в підлітковому віці. Впродовж своєї письменницької діяльності Мунро стала лауреатом численних премій з літератури, включно з престижною нагородою канадського генерал-губернатора. У 2009 році вона стала переможцем Букерівської премії.
Нобелівська премія стала головною нагородою Мунро. Напередодні влітку письменниця заявила, що "писати, мабуть, уже не буде" та йде з літератури.
Мунро стала 13-ю жінкою-лауреатом в історії літературної Нобелівської премії. Вона отримає вісім мільйонів шведських крон нагороди - це понад 1,2 млн доларів.
Дія ранніх оповідань Мунро і більшості її творів відбувається в сільській місцевості та невеликих містечках Південно-Західного Онтаріо, але частини, зібраної в збірнику 1974 року - на Західному узбережжі Канади.
Основною діяльністю персонажів Мунро називають "розповідання історій", часто оповідання другорядних персонажів переказуються головними і включаються в основний наратив. При цьому більшість її оповідачів визнають недосконалість і неадекватність свого посередництва. Таким чином Мунро досліджує можливості та обмеження розповіді.
Нагадаємо, новелістка Еліс Мунро стала першою канадською письменницею-лауреатом почесної нагороди імені Альфреда Нобеля. Її перу належать оповідання "Танець щасливих тіней", "Любов хороша жінка" та інші. Рідна мова новелістки - англійська.