"Депутат що особисто робить – крім того що голосує і вносить законопроекти, відповідальність яка його, колективна, 450? Ступінь повноважень депутата, президента і суддів різна. Якщо ми знімемо недоторканість з судді а бо президента – ми кажемо – це може привести до порушення прав людей, бо він є гарант дотримання прав людей, гарант дотримання конституції, а суддя виносить рішення іменем України", – пояснює суддя-доповідач Конституційного суду Андрій Стрижак.

Позбавити "імунітету" суддів та президента хотіла опозиція

Лишити без "імунітету" не лише нардепів, а й суддів та президента хотіла опозиція. 20 червня у Верховній Раді проголосували за відповідний законопроект.

"Це політичне рішення, тому що однозначно, судді ні чим не відрізняються від депутатів і нести повинні таку саму відповідальність. Ми свідомо віддаємо свій імунітет і привілеї, розуміючи, що знаходячись в опозиції, матимемо серйозні проблеми, а судді не можуть це зробити, які штампують рішення за гроші під телефонним пресом, бо без цього суд не буде працювати, а в депутатів – можна", – вважає віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко.

Партія регіонів пропонує обмежити недоторканність лише депутатів

Недоторканність на часі і у партії влади. Слідом за опозицією, нагадаємо, 5 липня більшість ухвалила у першому читанні свій законопроект. Та він – не скасовує, а обмежує і лише депутатську недоторканність. Нині парламенська більшість теж чекає на рішення Конституційного суду. На рахунку конституційного суду це вже 5-те тлумачення щодо недоторканності.

"Перед кожними виборами ставиться це питання і недоторканність у них до сих пір є. Конституційний суд сказав, що якщо у них буде на те бажання, вони можуть змінити свою недоторканність, вони можуть прибрати з себе недоторканність, вони самі за це голосують, як парламент", – вважає юрист Сергій Алєксєєв.

"Ця воля має бути реалізована у законі, тому що закон приймається – зміна до Конституції – це триста голосів, це 226 голосів, тобто це не так просто", – представник Верховної Ради у Конституційному суді Анатолій Селіванов.

Конституційний суд дозволив звільнити голову Верховної Ради голосуванням більшості

Після "недоторканності" конституційний суд роз’яснив, як правильно знімати з посади голову Верховної Ради. Таємне голосування, 300 нардепів бюлетенями, як це робили раніше, тепер стало неконституційним. Конституційне – просте голосування, простої більшості.

"Ч. 4 ст. 77 голосування вважається таким, що відбулося, якщо бюлетені для таємного голосування одержали не менше 2/3 народних депутатів, від їх фактичної чисельності, регламенту не відповідають ст. 91 Конституції України", – пояснює Голова Конституційного Суду України Анатолій Головін.

За зміну регламенту проголосували 4 липня

За зміни до закону про регламент та процедуру відкликання голови парламенту Верховна Рада, нагадаємо, проголосувала 4 липня. Коли Володимир Литвин не підписав ухвалений із порушеннями "мовний" закон та подав у відставку.

"Зміни до парламентського регламенту були внесені в 2010 році. Ініціатором був, до речі, перший віце-спікер Адам Мартинюк. Протягом двох років ця тема нікого не хвилювала. Питання постало лише тоді, коли Володимир Литвин не підписав закон про засади державної мовної політики. Конституційний суд поставив дива-оперативності – продемонстрував. Тому що ми бачимо черговий ланцюг, коли політична доцільність бере гору над законністю", – вважає політолог Євген Магда.

"Рішення Конституційного суду ви ж бачите, вони зробили за один тиждень. Закон про внесення змін не можна було, просто технічно не можна було б зробити в короткі строки. У часі, це може бути місяць, як мінімум. І підтвердили, що так дійсно простіше і підтвердили той самй результат можна в будь-який момент на засіданні Верховної Ради проголосувати 226 депутатів у звичайному порядку і звільнити Литвина. Проходить 50 депутатів з картками, тиснуть на кнопки і вирішується питання", – вважає адвокат Ігор Хасін.

Партія регіонів ініціює скликання позачергової сесії Верховної Ради

У Партії регіонів рішенню Конституційного суду радіють та готуються до можливого скликання позачергової сесії парламенту. Не виключено, що відставка Литвина – буде першим питанням у порядку денному.