Наступного дня після зустрічі Президент підписав закон Ківалова-Колісніченка, і фактично зробив російську офіційною мовою на території половини країни. Ще за два дні закон був опублікований і набув чинності. Один з учасників зустрічі із Президентом, академік Микола Жулинський каже, що для нього такий розвиток подій став прикрою несподіванкою.
“Я, чесно кажучи, опечалений цим. бо я чомусь вірив, що все-таки Президент України накладе вето на цей закон. Там стільки порушень, там стільки неприхованого бажання протягнути російську мову по суті як другу державну мову”, - розповів академік НАН України Микола Жулинський.
Згідно з президентським розпорядженням, яке з’явилось разом із підписом під мовним законом, відтепер контролювати розвиток української мови має прем’єр Микола Азаров. Він має забезпечити затвердження відповідної держпрограми. А в сам скандальний закон обіцяють внести зміни. Втім, вони будуть не суттєві і суто технічні - каже автор закону, нардеп Вадим Колесніченко.
Думка автора закону:
“Після підписання закону зараз ми з легкою душею починаємо роботу над проектом про внесення змін. Вони не стосуються глибинної сутності законопроекту. Це порядок введення окремих статей в життя, юридичні норми там будуть шліфуватися, щоб не було двозначних тлумачень тієї чи іншої норми. Це, можна сказати, юридична корекція, шліфування, яке покращує юридичну складову законопроекту... закону, сьогодні вже закону!”, - повідомив народний депутат від ПР, автор закону Вадим Колесніченко.
Реакція
Противники мовного закону обіцяють масовий мітинг 24 серпня, у День Незалежності. В очікуванні продовжують нечисленну акцію під Українським домом.
Водночас у східних областях були окремі прояви підтримки закону. Зокрема, в Луганську місцеві регіонали організували акцію - з партійною символікою, піснями і повітряними кульками. Схожі організовані акції пройшли у Донецьку, Дніпропетровську, Криму та Одесі. Мовне питання використовуватимуть і далі під час виборчої кампанії, але після виборів закон про мови, ймовірно, покладуть на полицю, як вважає експерт Тарас Петрів.
“Україна дуже часто є зразком розв’язання національних питань як таких, включно із мовним. і в цьому випадку це буде штучно нав’язана політична гра, але жодним чином не має жодного культурного змісту. тобто це жодним чином не вирішує якихось мовних питань”, - вважає президент Фундації "Суспільність” Тарас Петрів.
Власне, у день оприлюднення славнозвісного закону у гру включилася радник президента Ганна Герман.
Закон поспішний, закон дуже сирий, він суперечить дуже багатьом іншим нормативним актам і законам. Тому над ним треба працювати. І у вересні вносити зміни дуже суттєві, - повідомила Ганна Герман, радник Президента України.
За словами Ганни Герман, зміни чекають на закон вже у вересні. Зокрема, планується збільшити кількість мешканців-носіїв мови у регіоні для отримання нею статусу регіонального з 10 до 20-30%, а також виключити пункт, який передбачає використання регіональної мови замість державної.