130 тисяч гектарів території України займає сміття. На сьогодні з понад шести тисяч полігонів побутових відходів чверть перевантажені та не відповідають нормам екологічної безпеки. З викинутого сміття, лише 6% перероблюється, або спалюється. Тоді як в Сполучених Штатах Америки та Європі майже 100% сміття спалюється або сортується та переробляється.
“Електронно-електричне обладнання містить ртуть. Медичні відходи, відходи азбесту, тобто які є шкідливими для навколишнього середовища, для екології. Наприклад, та ж сама батарейка, гальванічні елементи живлення, з часом їхня структура руйнується. Тобто їхня оболонка руйнується і вся ця ртуть потрапляє у водні екосистеми”, - каже координатор проектів з хімічної безпеки всеукраїнської організації "Мама-86" Денис Павловський.
Ртуть потрапляє у водні екосистеми
Сміття в Україні спалюють лише 3 заводи
В Україні сміття спалюють лише три заводи: Київський, Дніпропетровський та Люботинський, що у Харківській області. На усіх трьох обладнання, якому всередньому 20 років. Зокрема, відсутність газоочисних фільтрів не дозволяє спалювати сміття без шкоди для навколишнього середовища.
“В нас тільки електрофільтри на сьогодні стоять. Грошей на сьогодні ніхто ні копійки не виділив. А той тариф, який існує на знешкодження, він уже на сьогодні навіть наші витрати поточні не покриває”, - розповів директор сміттєспалювального заводу "Енергія" Сергій Крикун.
Втім, і ці заводи завантажуються лише на половину. Згідно з законом "Про відходи", спалення тонни сміття коштує майже 130 гривень. Натомість, аби залишити його простонеба на полігоні, комунальники та підприємці платять від 30 до 106 гривень. Різниця невелика, але грає вирішальну роль, каже директор заводу. Відтак, кількість відходів на легальних сміттєзвалищах росте з кожним роком. За даними ж Мінрегіонбуду, в приватному секторі по всій Україні щороку фіксується ще понад 30 тисяч стихійних звалищ.
На мінімальне врегулювання проблеми потрібно 160 мільярдів гривень
“Лише на першочергові заходи, щоб навести тут лад, тобто, це закрити ті полігони, які вже перевантажені, закрити ті полігони, які не відповідають екологічній безпеці, закупити контейнери та сміттєвози для роздільного збирання, для всіх населених пунктів і також в обласних центрах встановити там сортувальні лінії першочергові вже потрібно 160 мільярдів гривень”, - розповів Олександр Ігнатенко p Департаментe благоустрою територій та комунального обслуговування Мінрегіону.
Вирішити проблему з накопиченням сміття покликана урядова програма "Чисте місто", яка передбачає будівництво сміттєпереробних комплексів. В десяти обласних центрах на кошти інвесторів планується звести 10 пілотних заводів, які окрім переробки сортуватимуть відходи.
“Комплекси будуть переробляти тверді побутові відходи, тобто ті, які ми з вами кожен день викидаємо в своїх пакетах у сміттєзбірні контейнери. І на цих комплексах будуть перероблятися тільки ці відходи. Інші відходи: медичні, небезпечні і так далі на цих комплексах перероблятись не будуть”, - повідомив керівник національного проекту "Чисте місто" Іван Олексієвець.
Необхідна ефективна схема сортування сміття
Окрім грошей, фахівців, якісної законодавчої бази, для запровадження проекту потрібна ефективна схема сортування сміття. У Західних країнах вона була запроваджена ще 20 років тому. Для українських міст це поки що недосяжна задача.
“В Україні має бути на кожного мешканця 1 контейнер для роздільного збору сміття. Якщо казати, наприклад, про Київ, ми мали б хоча б 3-4 мільйони контейнерів. На сьогодні в Києві є, я думаю, що 15-20 тисяч контейнерів”, - повідомив керівник компанії КРАМАР РІСАЙКЛІНГ Олег Костюшко.
В Україні має бути на кожного мешканця 1 контейнер для роздільного збору сміття
За найоптимістичнішим сценарієм, якщо запланованих 10 нових заводі і збудують, вони перероблятимуть до двох мільйонів тонн сміття на рік. А це менше 20% від загальної кількості твердих побутових відходів, які щороку з`являються в Україні.