У галузь треба вкласти щонайменше 270 мільярдів гривень
Науковці вже вивели й випробували нові, продуктивніші сорти зернових. Однак, окрім насіння для нових рекордів знадобиться ще чимало. За підрахунками фахівців, для такого результату у галузь треба вкласти щонайменше 270 мільярдів гривень, 220 з яких мали би піти тільки на купівлю нової техніки. Крім того, аграріям не вистачає й добрив: в Україні взагалі не підживлюється кожен четвертий гектар. Подібна ситуація і з засобами захисту рослин. Допомогти зекономити можуть генномодифіковані культури. Хоч їх вирощування в Україні й заборонене, науковці покладають на ГМО великі надії.
Поки що ми спокійно конкуруємо зі світом за рахунок того, що в нас дешевші пальне, робоча сила, електроенергія. Якщо б ми мали зарплату в сільському господарстві, як у Європі, пальне не по євро, а по 2-2,5, і втричі дорожчу електроенергію, ми б уже не могли конкурувати без використання ГМ-технологій,
– президент НААН України Микола Безуглий.
Як переконують учені, використання ГМО гарантовано допоможе зменшити собівартість агропродукції. Що вже демонструють іноземні фермери, котрі використовують ГМО-культури для відгодівлі худоби. Легалізація модифікованої агропродукції в Україні - лише питання часу. Науковці вже сьогодні твердять, що інформація про небезпеку генетично змінених культур – лише наслідок потужного лоббі виробників засобів захисту рослин. Адже тотальне культивування ГМО-культур поставить під питання цей сегмент хімпрому. Утім, як попереджають фахівці, позбувшись однієї залежності, аграрії ризикують підсісти на іншу.
Агротехнічна школа в Україні може зникнути
“Виробники сільськогосподарської продукції весь час будуть змушені щоразу купувати насіннєвий матеріал. Тому що він є тільки в тих, кому належить право інтелектуальної власності на ці сорти. Це – великі транснаціональні корпорації. Ми назавжди позбавимо себе можливості мати свої національні сорти. Зменшиться сортове різноманіття, і агротехнічні прийоми, ціла агротехнічна школа в Україні просто зникне. Вона стане непотрібною”, – каже голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Та поки ГМО в Україні поза законом, вітчизняний агросектор змушений шукати інші інструменти підтримки конкурентоспроможності. Їх насправді чимало. Чого лише варті енергозберігаючі та альтернативні технології, котрі вже сьогодні дозволяють аграріям провідних країн світу повністю забезпечувати себе енергією з відходів власних господарств. Тим часом в Україні, наприклад, виробники цукру змушені платити до 600 доларів за тисячу кубометрів газу. Хоча відходи з виробництва цукру можна переробляти на біоетанол. І успішно використовувати у якості енергоресурсу. Схожі проблеми – в більшості підгалузей сільського господарства та харчової промисловості. І вони заважають Україні розвивати виробництво і зміцнювати свої експортні позиції. У той час як попит на продовольство у світі тільки зростає.
Кожні 30 секунд унаслідок голодної смерті в світі помирає 5 дітей. Оцей критерій говорить, що ми завжди будемо потрібні. Але просто треба вдало й уміло реалізовувати продукцію, знаходити ринки збуту. І все для цього робити,
– директор УкрНДІ "Украгропромпродуктивність" Іван Демчак.
Наразі ж Україна сама нарощує імпорт харчів. За даними Держстату, за 5 місяців поточного року держава імпортувала агропродукції на понад один мільярд 700 мільйонів доларів, що на майже 12% більше, аніж за аналогічний період минулого року.