Щоправда, лише незначна частина з них могла похвалитися бодай опосередкованим відношенням до кіно.

"Аби потрапити на церемонію закриття, червоною доріжкою пройшлися майже півтори тисячі осіб. Близько 30-ти з них знали в обличчя. Був тут і переможець цьогорічного кінофоруму. Втім, за визнанням організаторів, переможцем став кожен, хто за 9 фестивальних днів встиг подивитися 100 фільмів", - каже журналіст Тетяна Селезньова.

Найвищу нагороду фестивалю - "Золотого Дюка" цього року присудили француженці Селін Шьяммі за драму "Дівчисько". Члени журі зізнаються - мали запеклі суперечки щодо переможців чи не в усіх номінаціях, а от у виборі власника Гран-прі були одностайні. Драма десятилітньої Лорі, кажуть, попри делікатність теми - не залишає байдужими.

"Мені дуже імпонує той стиль, в якому була написана ця історія і те, як будь-який глядач може ідентифікувати себе в її контексті", - каже член журі ОМКФ Марія де Медейруш.

"Такі фільми знімають не заради нагород чи визнання, це просто бажання поділитися історією з глядачами. Саме тому, символічно та дуже приємно бути до них причетними", - каже Софі Каттані з творчої групи фільму "Дівчисько".

Не обійшли увагою також роботу "Вбийте мене, будь ласка", бельгійця Оліаса Барка. Режисуру фільму визнали найкращою, мовляв, автору вдалося найпереконливіше вибудувати власний світ у кіно. А специфічне ставлення до теми смерті порівняли зі стилем Квентіна Тарантіно.

"Я можу цей фільм порівняти з фільмами Бунюеля, з п'єсами Шекспіра, де всі загинули. Що цей світ повинен відійти, цей світ зла. І залишиться тільки пісня, гімн", - каже голова журі ОМКФ Єжи Штур

"Ми робимо кіно так, як можемо його робити. І конкурс - це як гра, як покер. І тут іноді можна виграти, іноді - програти. Але головний приз - це можливість робити кіно. Усі ми з різних країн, тому, все, що тут відбувається, і можна назвати світовим кіно", - каже режисер фільму "Вбийте мене, будь ласка" Оліас Барко.

Нагороди також отримали ізраїльська стрічка "2 night", уругвайська "Термін придатності" та болгарська "Прихисток". Єдиний український конкурсний фільм "Бес Пор No" Олександра Шапіро поважне журі оминуло своєю увагою.

Чиновники з Мінкультури теж приїхали на фестиваль, аби невтомно повторювати знайому мантру, що "українське кіно на порозі відродження".

"Кіно знаходиться під пильним оком, скажімо так, пильною увагою Президента України і вже починаючи з фінансування, яке збільшено в рази, вже кіностудії всі національні звільнені від податків", - каже міністр культури і туризму України Михайло Кулиняк.

Організатори ж фестивалю традиційно, здебільшого на ентузіазмі та спонсорських грошах обіцяють наступного року влаштувати ще яскравіше свято кіно на берегах Південної Пальміри.