Мовляв, потенційні пільговики у 85 відсотках не повністю декларують заробітки та майно. Відтак соціальні інспектори перевірять - чи не надто розкошує претендент на виплати? Приміром, чи має євроремонт, кондиціонер, посудомийну машину чи навіть породисту тваринку.
Ірина - мама 11 дітей. Розповідає - на підробітки часу не залишається, тому сподівається на допомогу держави. Адже на один лише сніданок сім’я споживає як мінімум 2,5 хлібини.
В Мінсоцполітики заспокоюють, мовляв, увагу звертатимуть лише на другу машину, зайву квартиру, тощо. Чиновники підрахували: 14 відсотків охочих отримати допомогу, насправді гарно заробляють.
“Інспектор працює по чіткій методиці, де прописано - що враховується, а що не враховується. Будь-який громадянин, який отримує соціальну допомогу, може звернутися і опротестувати ці дії”, - запевнив перший заступник міністра соціальної політики України Василь Надрага.
Втім, проблема з оцінкою так званих “розкошів” таки є, - кажуть соціальні експерти. Адже там, де є людський фактор, на кшталт соціальних інспекторів, до корупції недалеко.
“Соціальні інспектори самі по собі доволі бідні люди. Якщо одна бідна людина оцінює іншу бідну людину, то оцінки можуть бути різними. Давайте почнемо оцінювати - морозильна камера є ознакою заможності, як на мене - ні”, - каже соціолог Юрій Гаврилечко.
“Тут дві причини. Перше - це спосіб держави відмовитися від своїх соціальних зобов’язань. І друге - намагаються показати громадянам, що за ними стежать, що все, що вони роблять, може бути піддано контролю”, - зазначив соціолог Сергій Таран.
Рахувати багатства тих, хто проситиме допомоги від держави, за новими методами почнуть вже з 1 квітня наступного року.