“Камера 189, десь праворуч цієї труби. З цієї камери я кожного дня бачив тертій поверх цього будинку”, - каже адвокат, 3 роки просидів у Лук'янівському СІЗО, Денис Ципін.

Денис Ципін у Київському слідчому ізоляторі просидів 3 роки. Його запідозрили у вимаганні грошей у банкірів. Останні саме будували елітний будинок у центрі столиці.

“Для того, щоб впливати на громадян, які були проти будівництва їм знадобилася кримінальна справа. Вони знайшли юриста, тобто мене, якому запропонували гроші за проведення громадського обговорення будівництва їх будинку, а коли передали гроші, то одразу з’явилися прокуратура і міліція, яка сказала, що от зараз вони присутні при вимаганні грошей”, - каже адвокат Денис Ципін.

В результаті - будинок зведений, адвоката після трьох років в СІЗО - виправдали. Нині в Україні на стадії досудового слідства у слідчих ізоляторах перебуває більше 5 тисяч людей. Ще майже 19 - за ґратами перебувають в очікуванні вироку суду. Правозахисники переконують - тримати під вартою більшість з них немає підстав.

“Над людиною триває суд наприклад. Справа доходить до вищої інстанції, скасовується рішення, направляється знов на повторний розгляд в новий суд - це знову розглядається три інстанції, це знов триває 3-4 роки і знову людина перебуває під вартою весь цей час”, - каже виконавчий директор Української Гельсинської спілки з прав людини Володимир Яворський.

“До мене постійно неформально зверталися судді чи прокурори через своїх посередників і казали, що вони розуміють справа повністю сфальсифікована, що їм дуже прикро з цього, але є система, яка не дозволяє людину звільнити з-під варти без обвинувачення. Якщо мене звільняти, вони казали, то треба когось саджати, ну хто мене посадив. Тому вони пропонували мені постійно визнати себе винним хоча б у чомусь, ну хоча б у чомусь”, - каже адвокат Денис Ципін.

За даними правозахисників, система працює за принципом - затриманий - значить винен. Кількість виправдовувальних вироків у кримінальних справах в Україні не перевищує 1%.

“Коли людина опинилися за ґратами, розраховувати на виправдовувальний вирок в українській судовій системі практично неможливо. Навіть у безнадійних справах суди зазвичай дають підозрюваним термін, який вони вже відбули у СІЗО - щоб останні пізніше не вимагали моральних компенсацій”, - каже журналіст Ярослав Кречко.

“Судді, по-перше, не вміють писати виправдовувальні вироки, по-друге бояться писати виправдовувальні вироки, оскільки виправдовувальні вироки часто скасовуються вищестоящими інстанціями, а по-друге на них дуже негативно реагує прокуратура. Наприклад, нещодавно по одній із справ Київський апеляційний суд виніс рішення про звільнення особи, яка довгий час трималася під вартою і прокуратура замість того, щоб оскаржувати таке рішення, якщо вона незадоволена таким рішенням, вона направила скаргу про звільнення цих трьох суддів у Вищу Раду Юстиції”, - каже виконавчий директор Української Гельсинської спілки з прав людини Володимир Яворський.

Кожен шостий в Україні затримується незаконно, переконують правозахисники. Зазвичай людей тримають під вартою незважаючи на тяжкість злочині, стан здоров’я чи сімейні обставини.

“Слідчому зручно, коли особа знаходиться під вартою. Чому? Тому що це є засіб психологічного тиску. Особа швидше ламається, дає краще покази”, - каже керівник Департаменту секретаріату Омбудсмена України Юрій Галаєвський.

“Вони всі перебувають в умовах Київського слідчого ізолятора виключно за вмотивованим рішенням, яке виносить суд щодо обрання відносно осіб мір запобіжного заходу тримання під вартою. Вказане подання слідчим погоджується з територіальним прокурором, суд виносить таке рішення. До нас вже особи сюди надходять вже виключно за вмотивованим рішенням суду” - каже старший помічник прокурора Києва Олексій Науменко.

Саме на неквапливість Феміди найчастіше і скаржаться у слідчих ізоляторах, переконують у прокураторі. Парадоксально, але в Україні ніхто не дивується, коли підозрювані очікують вердикту суду навіть 7 чи 8 років. Б’ють на сполох правозахисники, визнають проблему і в міліції з прокуратурою, але віз і нині там.

“Єдине, що ми можемо зробити - це ми можемо вмотивовано інформувати суд, апеляційний суд, вищу раду юстиції щодо таких фактів, а ми позбавлені таких прав, оскільки у нас особи перебувають виключно за рішенням суду”, - каже старший помічник прокурора Києва Олексій Науменко.

“В нас є тільки поняття розумні строки розгляду кримінальної справи судом, а які це розумні строки? В середньому кримінальна справа призначається до розгляду в судах раз в місяць. Судді мотивують тим, що вони завантажені”, - каже керівник Департаменту секретаріату Омбудсмена України Юрій Галаєвський.

Завантаженість Феміди перевантажує українські слідчі ізолятори. Попри фактичну закритість для засобів масової інформації місць тримання під вартою, звідти разу у раз доходить інформація про побиття підозрюваних, ненадання їм належної медичної допомоги чи просто відсутність людських умов. До прикладу, ніхто не заперечує, що у Лук’янівському СІЗО затримані змушені спати по черзі - не вистачає місця.

“Ну як по черзі - надаються додаткові матраци, постіль. Люди сплять, дійсно. Київський слідчий ізолятор дуже перенаповнений”, - каже старший помічник прокурора Києва Олексій Науменко.

“Там 2850 спальних місць, а утримується на сьогоднішній день 4 тисячі осіб, тобто більше ніж тисяча осіб змушені спати по черзі”, - каже керівник Департаменту секретаріату Омбудсмана України Юрій Галаєвський.

Чоловіка пані Галини до вироку суду у Криворізькому слідчому ізоляторі протримали майже півтора року. У 70-тирічного викладача дедалі більше прогресує цукровий діабет, а навесні стався інфаркт - за 2 дні після офіційної рекомендації українському уряду від Європейського суду з прав людини - допомогти підозрюваному у СІЗО або ж звільнити його для надання належної медичної допомоги. Вибрали перший варіант.

“Лікарям цієї лікарні можна дати Нобелівську премію за лікування інфаркту міокарда. Вони його вилікували за 10 днів і відправили назад у СІЗО. Стан здоров’я значно змінився - цукровий діабет переведений на інсулінотерапію, гіпертонічна хвороба стала третього функціонального класу з самим високим ризиком 4, може в будь-який момент трапиться непередбачуване”, - каже дружина чоловіка, що перебуває у СІЗО Галина Темченко.

Тепер жінка вже осудженого професора шукатиме правди у Європейському суді з прав людини. Правники кажуть, вердикту західної Феміди також доводиться чекати, близько 4 років. Однак рішення суду у подібних ситуаціях майже завжди не на користь України - держава вже програла більше 200 справ за протиправне утримання під вартою своїх громадян.

“Суддя чинить свавілля будь-яке, а за нього розраховується все одно ми - платники податків, бо суддя жодним чином не страждає від того, що Європейський суд прийняв рішення на користь громадянина і визнав, що суддя дійсно порушував права”, - каже адвокат Денис Ципін.

У постраждалих і правозахисників надія одна - на новий кримінально-процесуальний кодекс. В МВС кажуть - готовий проект вже вивчають експерти. Але головне аби, прийнятні строки та умови перебування людей за ґратами до вироку суду, залишалися не лише на папері, а стали реальністю. Адже, випадки коли маленька підозра стає приводом для довготривалого ув’язнення, вже 20-річна українська традиція.