За даними лікарів, причиною смерті стала серцева недостатність. Про втрату повідомив чоловік акторки Сергій Сенін, який до останньої хвилини був поруч із дружиною.

У лютому Гурченко під час прогулянки травмувала стегно. Їй зробили складну операцію, після якої акторка могла пересуватися лише зі спеціальними ходунцями. На початку березня Гурченко виписали з лікарні. Здавалось вона почала одужувати, але загальний стан здоров’я різко погіршився.

Людмила Марківна народилась у Харкові 12 листопада. Коли їй виповнилося 18, вирушила підкорювати Білокам'яну. Вже через три роки студентка Всеросійського державного інституту кінематографії дебютувала у великому кіно. Почином стала стрічка Яна Фріда "Дорога правди".

Того ж 1956 року вона зіграла в новорічній комедії Ельдара Рязанова "Карнавальна ніч", роль Лєночки принесла їй шалену популярність.

Найвизначнішими фільмами Гурченко вважають "Дванадцять днів без війни" Олексія Германа, "П’ять вечорів" Микити Михалкова, "Польоти уві сні і наяву" Романа Балаяна та "Вокзал для двох" Ельдара Рязанова. За все життя актриса знялася майже в ста картинах. Її героїні кохали та розбивали серця, мріяли, шукали правди, але попри все лишалися жінками. Десятки фраз, що вимовляла актриса з екрану стали крилатими.

Людмила Марківна прожила нелегке творче життя, через непорозуміння з радянською владою, вона не знімалась у кіно протягом багатьох років. Але сильна жінка долала перешкоди й рухалась далі. Вона ніколи не залишалась у тіні: на чутки про пластичні операції - відповідала жартами, на зустрічах та телеефірах співала пісні Земфіри. Під час минулорічного візиту до Києва Людмила Марківна розповіла, що з життя винесла головний урок - забувати образи та переможно всміхатись.

Людмила Гурченко - народна артистка Радянського союзу та Росії, кавалер багатьох орденів та державних нагород. Акторка написала три автобіографічні книги "Моє доросле дитинство", "Аплодисменти" і Люся, стоп!". Крім того, Гурченко прославилася як естрадна виконавиця. Вона співала і поза знімальним майданчиком: у 2004 році акторка отримала музичну премію "Золотий Грамофон" за дует із Борисом Мойсеєвим.

За півроку до смерті, Людмила Марківна презентувала свій музичний фільм "Барвисті сутінки". Ідея, режисерська і акторська робота та навіть тексти пісень - все авторства 75-річної Гурченко. Стрічка розповідає про обдарованого музиканта, сліпого від народження.

Акторку поховали 2 квітня на Новодівичому кладовищі, поруч із Роланом Биковим, В’ячеславом Тихоновим та Олегом Яновським. Людмила Марківна була вдягнена у білу сукню, яку власноруч вишила бісером до майбутнього концерту.