З початку поточного року Group DF Дмитра Фірташа придбала вже другого крупного виробника мінеральних добрив - черкаське підприємство “Азот”, який став четвертим підприємством вітчизняної галузі в активах бізнесмена. Нагадаємо, на початку лютого він оголосив про придбання сєверодонецького "Азоту".
“За допомогою нового придбання група сконцентрувала 65% потужностей з виробництва аміаку, 50% карбаміду та всі потужності аміачної селітри”, - каже аналітик ІК "Арт Капітал" Станіслав Зеленецький.
Водночас, у Антимонопольному комітеті стверджують, що не надавали дозволу на придбання Дмитром Фірташем сєверодонецького "Азоту". Крім того, в АМКУ навіть не говорять чи звертався Дмитро Фірташ за відповідним дозволом на придбання черкаського "Азоту", мовляв, ця інформація є конфіденційною.
Проте, чиновники зауважують, що відстежують тенденції до монополізації в усіх сферах економіки, а тому числі комітет готовий розслідувати ситуацію і на хімічному ринку, однак дотепер роботу в цьому напрямку не починав.
“Саме такі поведінкові зобов’язання, які стосуються цінової поведінки, обмежень для інших учасників ринку щодо обсягів та умов постачання продукції - вони повинні бути в полі зору АМКУ і надійно забезпечити необхідний контроль за виконанням саме таких зобов’язань”, - каже перший заступник голови АМКУ Юрій Кравченко.
Водночас, бізнес-структура Фірташа, яка тепер сконцентрувала все виробництво аміачної селітри в країні, повідомила, що має намір поставляти на внутрішній ринок добрива за цінами, які на 20-25% нижчі за ринкові. Відповідні домовленості з урядом уже є.
Група DF планує продати Аграрному фонду та компанії “Хліб Інвестбуд” 250 тис. тонн аміачної селітри за пільговою ціною 2,5 тис. грн. за тонну. Ціна реалізації добрив для аграріїв з урахуванням транспортування складатиме 3 тис. грн. за тонну. Проте, фахівці мають певні сумніви щодо реалізації таких домовленостей.
“Коли це буде здійснено, тобто чи вона потрібна буде під врожай цього року, якщо це відбудеться в квітні чи в травні, тоді відповідно виникають питання і це вже під осінній цикл польових робіт. Крім того, все залежить не тільки від хімічних підприємств, в даному випадку це залежить в того, як ефективно буде працювати аграрний фонд, як селітра буде розподілятися, за якими цінами, за якими надбавками, чи отримають сільгоспвиробники рівномірний доступ до цієї селітри”, - каже керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
За підрахунками аналітиків, на цій пільзі для аграріїв Фірташ втратить близько 100 млн. гривень. Проте така втрата набагато менша, ніж заборгованість заводів групи перед "Нафтогазом" за газ, яка складає майже 2 млрд. гривень. Крім того, завдяки концентрації основних потужностей виробництва у власних руках, група може вести переговори про прямі поставки газу з Російської Федерації, завдяки чому хімпром Фірташа отримає ще більше конкурентних переваг.
“Завдяки такій потужності група, можливо, зможе домовитися про кращий газ для всіх підприємств, або про прямі поставки газу з Росії, тобто якісь зміни можуть відбутися через зростання потужності та розміру цього гравця на ринку”, - каже аналітик ІК "Драгон Капітал" Тамара Левченко.
У підсумку, сукупні потужності виробників азотних добрив групи Дмитра Фірташа вже склали 2,44% світового обсягу. Адже, окрім черкаського та сєверодонецького заводів, а також "Стіролу", бізнесмен контролює міжнародну групу хімічних компаній Ostchem Group, до складу якої, станом на кінець 2010 року, входили виробники мінеральних добрив азотної групи - компанії "Рівнеазот", "Таджиказот" та естонська "Нітроферт".