Під час найбільших концертів вона вміщає 350 тисяч глядачів. І ще донедавна це була територія, де стояв найбільший пам'ятник Леніну в Україні. Однак, тепер площа від радянського ідола чиста – харків'яни таки позбулися цього монумента.
Історія площі Свободи почалася в 1923 році. Харків щойно став столицею України й нова влада вирішила створити в центрі міста простір, що відповідав би поняттю головної площі країни. Площа Свободи з'явилася на мапі Харкова тільки в 1931 році, місту недовго залишалося бути столицею. Проте своїми розмірами вона все ж таки побила рекорд. Нова площа була названа на честь Дзержинського.
Величності їй додавало й те, що тут розташувалися перші радянські хмарочоси – корпуси університету та тринадцятиповерховий Будинок державної промисловості. На центральній площі проходили паради й демонстрації у важливі радянські дати. Можливо, саме тому площа Свободи тривалий час зберігала радянський дух навіть після проголошення незалежності. Хоча саме з виходом України зі складу СРСР вона здобула собі свою нинішню назву, площа Дзержинського канула в лету.
Проукраїнські мітинги в місті, зазвичай, проходили в іншій локації – біля пам'ятника Шевченкові. Зрештою, Євромайдан збирався саме там. А найбільшу українську площу облюбували комуністи та регіонали. Антиукраїнські акції проходили у Харкові на площі Свободи протягом всієї весни 2014 року. Їх організаторами та підбурювачами нерідко були громадяни Росії. Однак, коли стало зрозуміло, що самі харків'яни не готові виходити на мітинги проти України, рух пішов на спад. Площа Свободи почала очищення. Кульмінацією стало 28 вересня – на площі Свободи звалили пам'ятник Леніну.