Нордхауса удостоєно премії за інтеграцію змін клімату в довготривалий макроекономічний аналіз, натомість Ромер отримав нагороду за інтеграцію технологічних інновацій в довготерміновий макроекономічний аналіз.
Читайте також: Нобелівська премія-2017: оголошено лауреатів з економіки
"Шведська академія наук Королівства Швеції вирішила нагородити Вільяма Д. Нордхауса та Пола М. Ромера Премією Шведського державного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля 2018 року", — йдеться у дописі офіційного Twitter-акаунту Нобелівського комітету.
Як наголошують у комітеті, обидва лауреати розробили довгострокові економічні моделі, за допомогою яких можна здійснювати прогноз макроекономічних показників залежно від різних чинників кліматичного та наукового середовища.
Нордхаус став першим науковцем, хто розробив математичну модель, яка враховує, як саме зміни клімату можуть впливати на макроекономічні показники. Цю його модель сьогодні дуже широко застосовують під час складання макроекономічних прогнозів розвинених країн.
Крім того, її важливість полягає у тому, що всі попередні прогностичні моделі розглядають кліматичні умови як сталі – зокрема, вони не враховують можливу зміну врожаїв сільськогосподарських культур, яка може вплинути на обсяг експорту чи імпорту та, як наслідок, на обсяг валютних надходжень.
Також науковець запропонував можливий економічний спосіб боротьби зі змінами клімату — запровадження в усьому світі систем оподаткування викидів парникових газів. Як свідчать його розрахунки запровадження податків на викиди парникових газів може суттєво скоротити викиди вуглецю в атмосферу до 2100 року, а за максимізації цього податку, викиди вуглецю скоротяться вже в середньостроковій перспективі — до 2040 року.
Щодо другого лауреата, то дослідження Ромера лягло в основу теорії ендогенного економічного розвитку. Це вчення розглядає економічний ріст як наслідок внутрішніх чинників, таких як інвестиції у людський капітал, інновації та запровадження нових технологій. Згідно з дослідженнями вченого, саме інвестиції у людський капітал є головним стимулом розвитку економіки. Ідеї, над якими Ромер працював ще з кінця 1980-х років, лягли в основу великої кількості досліджень, зокрема у сфері державного регулювання.
Нобелівська премія з економіки стала завершальною в 2018 році.
Читайте також: Нобелівська премія з медицини: у чому цінність дослідження Еллісона та Хонджо щодо терапії раку
Зауважимо, на відміну від Нобелівських премій з фізіології та медицини, хімії, фізики та літератури, а також премії миру, премію з економіки заснував не сам Альфред Нобель, а Банк Швеції в 1969 році з нагоди його 30-ї річниці.
За увесь час існування нагороди її неодноразово критикували через те, що переважно в ній беруть участь вчені-математики. Річ у тім, що Нобелівську премію у галузі математики не вручають, відтак саме в економіці більшість таких науковців вбачають можливість отримати міжнародне визнання.
Цікавим є і той факт, що більшість економічних здобутків, за які вручають Нобеля з економіки, ґрунтуються на розробках математичних моделей, які дуже рідко працюють на практиці та мають низьку здатність щодо точного прогнозування.
Нагадаємо, лауреатами передостанньої Нобелівської премії миру стали лікар із Конго Деніс Муквеге та іракська правозахисниця Надя Мурад. Комітет нагород присудив їм нагороду за зусилля у боротьбі із сексуальним насильством у військовий час. Нобелівську премію з літератури цього року не вручали.