Фінеас Тейлор Барнум народився 5 липня 1810 року у містечку Бетел, штаті Коннектикут в США. Здобув широку популярність завдяки своїм містифікаціям та заснуванню цирку свого імені.

Читайте також: Одна історія. Як Мерилін Монро стала легендою та іконою поп-культури

Першою справою Барнума було утримування невеликої крамниці, а потім він зайнявся лотереєю, яка була дуже поширеною на той час у Сполучених Штатах. Ще з тринадцяти років Фінеас влаштовував розіграші лотереї для своїх ровесників, призами слугували браковані товари із прилавка його батька. У юного підприємця був унікальний талант переконувати людей і маніпулювати ними, проте цей бізнес провалився – згодом влада заборонила розіграші лотереї.


Фінеас Тейлор Барнум

Амбіційному хлопцеві життя у провінції почало видаватися нудним, тож у 1834 році він перебрався до Нью-Йорка. Ще однією причиною переїзду були позови у суд на Барнума, через неправдиву інформацію та наклепи, які вийшли друком у щотижневику "Вісник свободи", організованому Фінеасом.

Влітку 1835 року Барнум, за порадою друга, купив за тисячу доларів рабиню афроамериканку Джойс Хет, ціль цієї покупки у Фінеаса була виключно комерційною. Він планував демонструвати жінку охочим за гроші, принагідно розповідаючи легенду, що Джойс 161 рік, і що вона була нянею самого Джорджа Вашингтона.

Читайте також: Одна історія. Як Цепеліну вдалося збудувати дирижабль заввишки з 13-поверхівку

Кілька місяців Барнум гастролював із цією жінкою містами США, проте наступного року жінка померла від старості. Після цієї звістки люди засумнівалися у розповідях Барнума, хтось навіть казав, що насправді Джойс Хет не була живою жінкою, а штучно створеною лялькою-роботом. Барнум не впустив нагоди заробити і на цьому.

Він організував видовище під час розтину жінки, куди запросив професорів та студентів-медиків, щоб спростувати чутки. Під час розтину з’ясувалося, що жінці було не більше вісімдесяти років, але публіка не вгамувалася, і тут же з’явилися інші домисли, нібито Барнум підмінив робота на тіло цієї жінки, щоб не викривати винахідника ляльки. Згодом у Барнума виникла нова підприємницька ідея. У 1841 році він купує "Американський музей Скуддера", значно розширює його експозицію і перейменовує на "Американський музей Барнума". Після цієї трансформації це місце стало одним із найпопулярніших виставкових комплексів Сполучених Штатів.


Художнє зображення музею

Особливий успіх Барнуму приносять у 1842 році ліліпут Чарльз Страттон, який виступав під сценічним псевдонімом Генерал Том-Там, а також "Русалка із островів Фіджі" – муміфіковане тіло так званої русалки являло собою голову невеликої мавпи, пришитої до задньої частини великої риби та вкрите пап’є-маше, що надавало тілу відповідної форми. До його так званої колекції експонатів також входили сіамські близнюки Чанг і Енг Банкери та танцівниця Ду-Хам-Мі, дочка вождя індіанського племені сауків. Впродовж 1844 – 1845 років Барнум гастролював із зіркою своєї експозиції Чарльзом Страттоном, який користувався шаленим успіхом серед глядачів. Під час відвідин Англії їх навіть запросила на прийом королева Вікторія. У 1862 році до виставки Барнума приєдналася дівчина гігантського зросту Анна Свен, її зріст на той час був 242 сантиметри.


Фінеас Тейлор Барнум з дружиною

13 липня 1865 року "Американський музей Барнума" згорів дотла, після цього Барнум відновив музей у іншому місці в Нью-Йорку, але його через три роки спіткала така ж доля. Тоді у 1872 році Фінеас Барнум відкриває в Брукліні об’єднане шоу цирку, звіринцю і так званого людського зоопарку, і дає йому назву "Найвеличніше шоу на Землі". Назви цього шоу кілька разів змінювалися, одна із найвідоміших – "Цирк Барнума і Лондона". Серед чудасій, що виступали у цирку був росіянин Федір Евтіщев, відомий як хлопчик із собачою мордою, оскільки його лице було від народження покрите густим волоссям. Барнум прийняв хлопця на роботу, коли йому було 16 років, і придумав для нього легенду, відповідно до якої юнак не розмовляв, а лише гарчав та гавкав зі сцени. У 1885 році Барнум об’єднався із підприємцем Джеймсом Бейлі, після чого в шоу з’явилася знову нова назва "Цирку Барнума і Бейлі", а родзинкою видовища став шеститонний африканський слон Джамбо, куплений у лондонського зоопарку.


Кадр з фільму "Найвеличніший шоумен"

Після смерті Барнума цирк був проданий братам Рінглінг, він проіснував під назвою "Цирк Барнума і братів Рінглінг" аж до 2017 року, закрити цирк довелося через вимоги численних організацій із захисту прав тварин припинити виступи за участю дресированих звірів. Окрім блискучої кар’єри шоумена, Барнум став автором кількох книг, публікував багато редакцій автобіографії, брав активну участь у політичних чварах, що передували Громадянській війні в США, вступив до республіканської партії й у 1867 році навіть балотувався у Конгрес США, проте безуспішно.

Читайте також: Одна історія. Який культовий роман Стокера екранізували більше 100 разів

У 1875 році його обрали мером Бріджпорту на рік. Шоумен був двічі одруженим і мав чотирьох дітей. До кінця життя залишився проживати у Бріджпорті, де і помер 7 квітня 1891 року у віці вісімдесяти років. Його образ та історію чудацького цирку активно використовують у сюжетах кіно, найвідоміші з них – "Мораль леді" (1930 року), біографічна кінокомедія "Могутній Барнум" (1934 року), "Банди Нью-Йорка" (2002 року), "Найвеличніший шоумен" (2017 року), де роль Фінеаса Барнума виконує один з найвідоміших акторів Голлівуду – Г’ю Джекмен.

Про заснування "Американського музею Барнума" – дивіться у програмі.