Народилася англійська письменниця у 1816 році у сім'ї сільського священика. Коли дівчинці виповнилося 5 років, померла її мати, залишивши Шарлотту із чотирма сестрами та братом на виховання батька. У 1824 році батько віддав її разом із трьома сестрами до сирітського притулку, проте вже через рік змушений був їх звідти забрати.
Читайте також: Одна історія. Маловідомі факти з життя письменника Френка Баума, яким захоплювався Рей Бредбері
Причиною цього був спалах епідемії тифу, від якого померли дві старші сестри Шарлотти. Тоді їй довелося узяти на себе всі домашні обов’язки, оскільки вона залишилась найстаршою в домі. Відтоді дівчинка здобувала освіту вдома, а згодом влаштувалася гувернанткою і плекала мрії про те, що одного дня відкриє власний пансіон.
Дві старші сестри Шарлотти померли від тифу
Перша спроба Шарлотти потрапити до літературного світу відбулася, коли письменниці виповнилося 20. Тоді вона відправила свої вірші поетові Роберту Сауті з проханням оцінити їх. Але відповідь була невтішною. Література – не жіноча справа, стверджували довкола. Така думка була дуже поширеною у Європі тих часів.
Відмова у виданні творів не стала перешкодою, як для Шарлотти, так і для двох її сестер – Емілії та Анни, – які також увійшли в історію літератури. Сестри продовжували писати, але для досягнення успіху відправляли видавцям твори під чоловічими псевдонімами. Так у 1846 році з’явилася їхня збірка віршів під вигаданими іменами Каррер, Елліс та Актон Белли.
Як Шартолла Бронте здобула визнання вже під справжнім, жіночим ім'ям – дивіться у програмі.