Фактів про початок життя цього героя небагато, відомо, що народився він приблизно у 1369 році у Південній Чехії. Навчався у Карловому університеті у Празі на факультеті мистецтв. Там він дістав ступінь бакалавра, а згодом – магістра.

Читайте також: Одна історія. Таємничий рятівник: чому британці так віддано вірять у легенду про короля Артура

У 1400 році отримав сан священика і почав проповідувати у Вифлеємській каплиці в Празі. Викладав у Празькому університеті, був обраним на посаду декана факультету мистецтв, а згодом – на посаду ректора. Будучи на цій посаді Ян Гус виступав за збільшення впливу чехів на управління університетом.


Вифлеємська каплиця

У той час в Карловому університеті були значні суперечності між чеським земляцтвом, що об’єднувало студентів та професорів Чехії, Моравії, Угорщини та Семиграддя – історичної області на Півночі Румунії – та студентами інших національностей, переважно німцями. Національні суперечності посилювались релігійним протистоянням.

Чеські професори на чолі з Яном Гусом були прихильниками ідей Джона Вікліфа – англійського теолога, професора Оксфордського університету – й виступали за реформацію церкви. Закордонні професори, переважно німці, виступали проти неї. У 1393 році голосами німців учення Вікліфа визнали єретичним та заборонили його в університеті. Ця ухвала значно загострила суперечності між громадами і з часом призвела до відкритого протистояння за вплив на управління університетом.


Ян Гус

У 1408 році король Чехії Вацлав IV видав Кутногорський декрет, за яким чехам при керуванні університетом належало три голоси, а іншим народам – один. Після видання Кутногорського декрету влада в університеті перейшла до чехів, а німецькі студенти та викладачі залишили навчальний заклад і заснували Лейпцизький університет.

Ян Гус активно проповідував у Вифлеємській каплиці вчення Джона Вікліфа, яке він підтримував, що викликало незадоволення празького архієпископа Збинека Газенбурзького. Він оголосив Гусові проповіді єретичними та наказав спалити Вікліфові твори. Проте Гус надалі продовжував свою діяльність.


Джон Вікліф

Проповідуючи, він критикував тодішні звичаї Католицької церкви, й закликав повернутися до джерел християнської віри. Говорив про те, що священикам не можна стягувати платню за таїнства й продавати церковні посади, людям – не можна сліпо підкорятися церкві, але потрібно думати самим, а влада, що порушує Божі заповіді, не може бути визнана Богом. Після цього архієпископ відлучив Гуса від церкви, а згодом це підтвердив Папа Іван ХХІІІ.

Конфлікт Гуса з Католицькою церквою посилився після того, як він виступив проти хрестового походу, оголошеного 1412 року папою Іваном ХХІІІ проти короля Неаполя Владислава І Дураццо, оскільки у своїй буллі папа обіцяв відпустити гріхи кожному, хто візьме участь у поході. 17 червня 1412 року Ян Гус розкритикував буллу про відпущення та назвав папу антихристом.

Читайте також: Одна історія. Ватажок розбійників і борець за справедливість: чи існував насправді Робін Гуд

У відповідь Іван XXIII виголосив прокляття Гусові, наказав його спіймати та судити за церковними законами, а Вифлеємську каплицю зруйнувати.

Чи були виконані розпорядження папи, і як це вплинуло на подальше життя Яна Гуса – дивіться у програмі.