Олена Зеркаль

Один з них – миттєва реакція Сенату, адже на цьому тижні Комітет із міжнародних відносин підтримав законопроект з безпекового партнерства з Україною, що включає питання боротьби з Росією через застосування додаткових санкцій проти 20 компаній та кораблів, задіяних у добудові проекту "Північний потік-2".

Збудження "хвилі зради" викликали новини щодо Рішення Апеляційного суду Парижа, який вирішив, що Арбітражний трибунал у Парижі не мав юрисдикції у справі щодо незаконно експропрійованих РФ активів "Ощадбанку" в Криму.

Якщо раніше заяви конгресменів були більш лояльними та мали рекомендаційний характер, зараз бачимо конкретні вимоги та неабиякий тиск на адміністрацію. Шансів на похибку нема.

Економічної доцільності у "Північному потоці-2", як би не було шкода визнавати Кремлю, немає.

Активні співпраця і комунікація із двома партіями Конгресу завжди мають позитивний результат.

А хороший день сьогодні, правда? Сьогодні вступають в дію нові санкції США у рамках Закону про протидію ворогам Америки шляхом санкцій (CAATSA), спрямовані проти страхових і сертифікаційних компаній, залучених у будівництво газопроводу.

Рішення США щодо розширення обмежувальних заходів, запроваджених з метою протидії будівництву "Північного потоку-2" у 2019 році, свідчить про послідовність позиції США, зокрема, щодо геополітичних ризиків, пов'язаних із реалізацією цього проєкту.

Поки Європейська Комісія думає над правовою позицією щодо інтеграції енергетичних ринків України та ЄС, реальна інтеграція вже відбувається.

Шість років тому, 27 червня 2014 року, Україна та ЄС підписали Угоду про асоціацію.

На проєкт "Північний потік 2" на німецькій території мають повною мірою поширюватися правила оновленої газової директиви ЄС. Чим це загрожує Росії?

Через шість років після російської окупації Криму та початку військових дій на сході України, путінський режим непохитно дотримується своєї мантри кримського "самовизначення" та "громадянської війни" в Україні.