Росія і ПАРЄ: в чому проблема?

Росія у червні 2017 року вдалася до фінансового шантажу Ради Європи. У Москві це пояснили накладанням на її делегацію санкцій у Асамблеї. Однак санкції проти Росії у ПАРЄ не є чинними з січня 2015 року. РФ спекулює на цій ситуації та не заявляє своїх представників на сесії ПАРЄ.

Читайте також: У ПАРЄ проголосували за резолюцію, скасувавши положення на користь Росії

ПАРЄ відмовилася голосувати за зміну санкційних правил щодо Росії ще минулого року і відклала це питання на 2019 рік. Через це РФ не змогла поновити участі в організації до кінця 2018 року.

Наразі у Раді Європи низка країн, зокрема Німеччина та Франція, роблять спроби повернути Росію до Асамблеї. Це все, незважаючи на несплату нею внесків до бюджету організації, агресію проти України та регулярне порушення норм міжнародного права.

ПАРЄ визнала, що за окупацією Донбасу стоїть Росія та змінила формулювання резолюції, де констатувала "фактичне управління" цими територіями з боку РФ.

Крім того, Асамблея схвалила резолюцію щодо українських політв’язнів. У ній засуджуються тортури, йдеться про неналежні умови утримання українських політв'язнів у Росії та містяться вимоги щодо їх звільнення.

Що кажуть у Росії?

Москва вважає, що у ПАРЄ немає майбутнього без Росії. Крім того, у Москві розглядають можливість виходу з Ради Європи, якщо права її делегації в ПАРЄ не відновлять до виборів генерального секретаря організації.

Читайте також: У Росії заговорили про вихід з Ради Європи

Заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко раніше запевняв: "питання членства Росії у Раді Європи буде вирішуватися в залежності від позиції тих, хто позбавив делегацію її повноважень".

Позитивне для РФ рішення проросійськи налаштовані політики аргументували необхідністю "зберегти доступ 140 мільйонів росіян до Європейського суду з прав людини".

Реакція України

Керівник української делегації у ПАРЄ Володимир Ар'єв зазначив, що багато з тих, хто 3 червня голосував за резолюцію, сподівалися: російська сторона прийме запропонований компроміс, адже "їх треба нарешті почати критикувати в обличчя". Однак таку позицію Ар'єв назвав наївною.

Будемо працювати на те, щоб переконати Асамблею не стріляти собі в ногу. Переконувати тими силами, які є: парламентарії, дипломати, ГО, журналісти. Приєднуйтесь теж. У нас три тижні,
– сказав Ар'єв.

Раніше постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба назвав рішення, яким Росію можуть повернути до ПАРЄ (без виконання зобов’язань та за умови продовження агресії проти України) "суперечливим та ганебним".

Читайте також: Клімкін оцінив шанси повернення Росії до ПАРЄ

А міністр закордонних справ України Павло Клімкін такі дії охарактеризував як неприпустимі та порівняв це з відпусканням злочинців із в’язниці.

"Пан Ягланд вважає, що Росію потрібно повністю повернути в Раду Європи, оскільки це створює лінії поділу в Європі. Якщо керуватися такою логікою, треба випускати злочинців з в’язниць, бо це лінія поділу в суспільстві", – написав Клімкін у Twitter.

Також українська делегація у цій ситуації раніше натякала на можливість демаршу, тобто виходу України з ПАРЄ. Однак політолог Євген Магда у коментарі 24 каналу зазначив, що сьогодні ми не можемо говорити, чи це зрештою станеться.

Якщо Верховна Рада позбавить нас міністра закордонних справ, а наступника не призначить, це буде взагалі складно зробити. Тому я б сказав, що Україні зараз важливо не стільки самій здійснити якийсь крок, скільки знайти союзників у ПАРЄ і в Європі в цілому. Тоді це буде показово і переконливо. А просто грати м'язами чи словами – це не той зміст, це не працюватиме,
– пояснив експерт.

Ризики повернення Росії до Асамблеї

Чи станеться це – прогнозувати важко. Негативні моменти, зокрема стосовно України, у разі такого рішення матимуть місце. Аналітики сходяться на думці, що панікувати не варто: критичних наслідків для нашої країни це не матиме. Однак можливе повернення Росії до ПАРЄ – це серйозний крок до легітимізації анексії Криму і дій РФ на Донбасі.

Так, Євген Магда називає сценарій повернення Росії в ПАРЄ цілком реалістичним. Проте, за його словами це рішення зустріне опір:

Українська делегація і не лише, оскільки подібний розвиток ситуації не подобається достатньо багатьом європейським парламентарям, будуть цьому опиратися і саме остаточне рішення буде ухвалюватися на засіданні ПАРЄ. Тому я не думаю, що це – хороша новина,
– зазначив Євген Магда.

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Олег Бєлоколос у коментарі 24 каналу, своєю чергою, пояснив: питання нашого пріоритетного порядку денного будуть вирішуватися не в ПАРЄ однозначно.

Я б не робив з цього якісь серйозні висновки, навіть якщо це станеться. Після виборів у Європарламент ми побачили, що чутки про те, що Європа розпадається, не виправдалися. Європейці, попри труднощі та певні проблеми, все-таки бачать себе разом. І це для нас – більш серйозний сигнал. Євросоюз, яким би він не був, залишається нашим партнером. Треба вибудовувати співпрацю з цими політичними силами, які прийшли,
– сказав він.

Це взагалі законно?

За словами Олега Бєлоколоса, у цій ситуації це питання є досить суб'єктивним. Оскільки Росія в принципі застосовує вибіркове виконання норм міжнародного права, особливо з 2014 року. І міжнародна спільнота з цим фактично змирилася.

Все це відомо – просто ще одне твердження про те, що Росія щось не виконує. Але воно нічого не змінить кардинально для нас,
– пояснив експерт.

Євген Магда додав, що Росія та прихильники її повернення до ПАРЄ цілком можуть це рішення обгрунтувати.

"Тут придумали таку формулу, мовляв, оскільки Росія не представлена в Раді Європи, це не дозволяє її громадянам бути більш захищеними та перебувати в компетенції Європейського суду з прав людини. Але є один нюанс, на який наші європейські "друзі" закривають очі. Те, що в Росії існує законодавчо закріплений примат національного законодавства над міжнародним. Тобто передусім російські закони, а потім – все інше", – зазначив він.

Тобто у цій ситуації Росія грає досить грамотно, натискає на потрібні кнопки і справді може добитися певного результату.