Прем’єр сподівається, що це може стати приводом для перегляду чинних газових контрактів із “Газпромом”. Тим часом російська сторона продовжує наполягати на безперспективності перегляду чинних контрактів. У Кремлі переконані, при реорганізації української газової компанії її правонаступник має нести зобов`язання перед Росією, виконуючи чинну угоду. Тим часом, самі росіяни намагаються зменшити свою залежність від України при транзиті газу. Цього тижня з пафосом запустили першу нитку "Північний потік".
“Україна - наш давній, традиційний партнер. Як у будь-якої транзитної країни, завжди є спокуса скористатися своїм транзитним становищем. Тепер цей ексклюзив зникає”, - каже прем’єр-міністр Росії Володимир Путін.
Слідом за російськими політиками, тамтешні експерти наполягають на безпідставності незадоволення України. Мовляв, український контракт “Газпрому” такий самий як і решти країн.
“По всіх інших питаннях, коли питають Україну, про Митний союз, наприклад, вони говорять: “Ні-ні, ми в Європі!”. У Європі? Чудово! У Європі таке життя й такі контракти. Контракт зроблений по стандартній нідерландській формулі. Це такий же контракт, як у норвежців, алжирців у Європі. Тобто в ньому немає жодної екзотики”, - каже заступник гендиректора Російського енергетичного агентства Леонід Григор’єв.
Утім, Україна може обійтися без правонаступника НАКу завдяки не реорганізації, а ліквідації “Нафтогазу”, вважають українські експерти. На їхню думку, на сьогодні це найкращий варіант для України позбавитися кабальних умов сусіда.
“Компанії, що утворюються в випадку розділення існуючого суб’єкта, можуть бути правонаступниками. У випадку ж ліквідації процедура інша. У власника немає зобов’язань при ліквідації компанії назначати правонаступника”, - каже незалежний експерт з енергетики Олександр Нарбут.
В Росії на такі пропозиції реагують нервово. Ще тільки наміри Києва, там вже називають відкритим шантажем і неповагою до непорушності укладених контрактів.
“Мені це нагадало такий детективний сюжет, коли людина, що не може платити за боргами, тікає в Аргентину, робить пластичну операцію й каже, що вона вже не вона. Виглядає це таким чином. І те, що замість слова реформування частіше за все лунає слово ліквідація, не сприяє нормальній взаємодії в цій ситуації”, - каже заввідділом Інституту енергетичних досліджень РАН Тетяна Митрова.
“З обличчям у нас проблем немає. І ніхто ні обличчя, ні стать змінювати не збирається. Все досить добре. Тетяно, а кому ми що винні? “Нафтогаз” знову не заплатив? Останній платіж пройшов вчасно, в строк, у повному обсязі. І так уже триває другий рік, незважаючи на ціни”, - каже незалежний експерт з енергетики Валентин Землянський.
Проте, реорганізація, чи навіть ліквідація “Нафтогазу” - не вихід із ситуації, попереджають аналітики. Адже маючи на меті кращій контракт із нижчою ціною, Україна натомість може отримати ще гірший переговірний процес на фоні розтрати майна реструктуризованого НАКу.
“Парадокс ситуації полягає в тому, що в будь-якому випадку українська сторона прийде до того, що знову з цими людьми, з якими вони щойно розірвали через суд газові контракти, буквально через місяць доведеться сідати й підписувати новий договір. І не факт, що в ході нового постсудового переговірного процесу Росія раптом піде на певні нові поступки й дасть ту ціну, яку захоче Україна”, - каже директор політичних програм Інституту Горшеніна Євген Курмашов.
Крім того, як нагадує експерт, заяви урядовців про можливий експорт газу українського видобутку хоча і може позитивно вплинути на фінансовий стан "Нафтогазу", для громадян нічого хорошого не принесе. Адже тоді доведеться платити за російський газ по виставленим Росією цінам. Тим часом, не виключено, що доходи від експорту вітчизняного газу отримуватиме вже не держава Україна, а приватні структури, які контролюватимуть нові структури створені на базі НАКу.