У такому разі може повторитися сценарій 2008 року, коли колапс українського експорту призвів фактично до зупинки економіки. Адже обидва ключові шляхи боротьби з кризою в світі - кредитно-фінансове стимулювання та бюджетну економію - Україна, як прогнозують аналітики, переживе болісно.

Тому ставка уряду на значний притік інвесторів у наступному році й зростання за рахунок цього ВВП може виявитися марною, попереджають експерти. Принаймні, якщо кардинально не поліпшити інвестиційний клімат. А, він, як показують останні дослідження Фонду Блейзера, навпаки - погіршується. Так, за результатами опитування, інвестори вважають, що корупція в Україні тільки посилилася.

“Розрахунок цього бюджету в тому, що економіка країни може так сильно рости тільки за умови колосального покращення бізнес-клімату та інвестиційного клімату. Якщо буде відбуватися серйозне просування в бізнес-кліматі та інвестиційному кліматі країни, тоді так, тоді це буде фактором росту для економіки. У протилежному випадку, якщо буде просто говоритися про реформи, але не впроваджуватимуть їх, то це буде просто бомба уповільненої дії”, - каже виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Інвестори вважають, що корупція в Україні посилилася

Щоправда, гіпотетично ще залишається певний резерв інвесторів, котрі допоки остаточно не визначилися, вкладати кошти в Україну чи ні, зазначає Устенко. Тому, якщо оперативно переконати їх покращенням інвестклімату, без притоку валюти Україна не залишиться. Утім, куди саме вони вкладатимуть свої грошові ресурси - питання відкрите…

Якщо інвестори вирішать піти в сировинні ринки, то, як прогнозує Гладкий, українці матимуть дежав’ю. В країну хлине короткостроковий спекулятивний капітал, який після фіксації прибутку одразу покине країну. І відбудеться обвал. Хоча, як заспокоює експерт, шанси такого сценарію поки невеликі. Адже сьогодні в пріоритетах у інвесторів - перестрахування від ризиків і хоча би збереження вже наявного капіталу.

Утім, і інші сценарії можливого початку кризи не набагато кращі. Адже, за словами експерта, серйозні ризики для економіки несе нарощування державного боргу. Прем’єр-міністр України Микола Азаров уже пообіцяв з наступного року активно взятися за його зменшення. Але й такий варіант навряд чи кращий…

Варто остерігатися спекулятивного капіталу

“Умовно кажучи, якщо в мене боргів на 100 гривень, і в мене 100 гривень зарплата, а я віддав всі свої борги, то в мене не залишиться грошей. Швидка віддача боргів негативно скажеться на економіці, оскільки рівень споживання буде зростати меншими темпами, ніж міг би. Меншими темпами будуть зростати зарплати, пенсії і все інше”, - каже заступник директора аналітичного центру “Експертна рада” Ігор Лавриненко.

На думку експертів, у випадку розгортання кризи шанс для втримання внутрішнього ринку можуть дати сектори альтернативної енергетики та сільського господарства. Утім, якщо першому сприяють хоча б теоретично, то другому в черговий раз продемонструвати свою “кризову незламність” можуть завадити обмеження експорту зерна та непередбачувані наслідки земельної реформи.