Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Південна Корея: економічне диво за одне покоління

      1334
      Корея
      Корея

      Нині працьовитих корейців змушують відпочивати законодавчо.

      Один зі світових лідерів у галузі інновацій. Взірець стійкого розвитку інноваційної економіки. Батьківщина найшвидшого торенту. Найпрацьовитіша нація у світі. Країна, де Євангеліє читають рідною мовою та принципово не розмовляють японською – мовою колишнього колонізатора. І навіть не купують популярних у всьому світі японських авто. Батьківщина Нyundai, Samsung, Kia та LG.

      Південна Корея – це економічне диво, яке відбулося практично за одне покоління. Це коли на попелищі війни в прямому значенні цього вислову держава за рекордно малий термін розбудувала потужну економіку та увійшла в дванадцятку найсильніших за обсягом ВВП країн світу.

      У ЧОМУ Ж ФЕНОМЕН ТА ЗАПОРУКА УСПІХУ ПІВДЕННИХ КОРЕЙЦІВ?

      Розбиралися із кандидатом економічних наук, директором Проекту ПУЛЬС Асоціації міст України Ігорем Парасюком.

      "Важливо розуміти, що Південна Корея – це країна, де ще у 1950-1953 роках тривала найбільш масштабна громадянська війна ХХ століття, в якій брали участь регулярні армії США, Китаю та СРСР і де фронт тричі проходив через майже всю територію. У 53-му році, коли, власне, і було підписано договір про перемир’я (донині мирний договір, який формально завершував би війну, не підписано, – АВТ.), країна фактично була суцільною руїною. І сьогодні Південна Корея формально перебуває у військовому стані. На 38-й паралелі, на кордоні із КНДР, досі є потужні укріплення та оборонні позиції. Утім це не завадило здійснити країні шалені успіхи в розвитку економіки. Це, мабуть, перше, що треба знати про цю країну".

      ЩЕ ДОНЕДАВНА

      До 1945 року Корея була окупована Японією, по суті, її колонією. Три роки, до 1953-го, на території країни тривала запекла громадянська війна. Вона завершилася розподілом країни на дві частини – КНДР, що на півночі півострова, та Республіку Корея, що на півдні. Перехід від колоніального минулого та наслідків трирічної війни до демократії відбувався непросто. Ситуацію ускладнювали не лише кількість загиблих і післявоєнна розруха. Фактично, вся промисловість або була зруйнована, або ж залишилася на півночі країни в КНДР.

      Натомість Південна Корея – чи не єдина економічно розвинена країна у світі, яка практично немає природних корисних копалин, зокрема газу та нафти. А суходольний кордон має лише з Північною Кореєю. З власних продуктів харчування – переважно рис, овочі й дари моря, решту – понад 70% – продуктів імпортує з інших куточків світу.

      Це пов’язано з тим, що територія Південної Кореї бідна на родючі ґрунти, тут переважно кам’яниста та гориста місцевість і за ландшафтом нагадує українське Прикарпаття. Її територія майже у 6 разів менша за Україну (хоч населення дещо більше, ніж в Україні – майже 50 мільйонів осіб).

      СТАВКА НА ОСНОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ – ЛЮДИНУ

      "Після громадянської війни, яка поділила країну навпіл, Південну Корею підтримав увесь західний цивілізований світ – країні надали ресурси, політичну і військову підтримку для подальшого розвитку. Однак тут варто віддати належне самим корейцям, які дуже вміло скористалися допомогою. Основну ставку вони зробили на свій єдиний ресурс – людей. А також на їхню неймовірну працьовитість. Навіть японці, яких вважають трудоголіками, не можуть зрівнятися з Кореєю за продуктивністю праці", – розповідає Ігор Парасюк.

      Корейці мають лише один вихідний на тиждень. Щоденно працюють по 10 годин. А 90% службовців вищої і середньої ланки взагалі працюють понаднормово та без доплати. Цікаво, що під час післявоєнного економічного зростання у корейських працівників було 1-2 вихідні на місяць. У 90-ті роки кількість вихідних у Південні Кореї збільшилася до 4-5 днів за місяць. А нині корейців уже змушують менше працювати навіть на законодавчому рівні.

      Економічний успіх залежить від характеру нації,
      – лауреат Нобелівської премії Едмунд Фелпс.

      "Я був подивований ставленням корейців до роботи, – ділиться спогадами наш співбесідник. – Якось на моїх очах на трасі сталася масштабна ДТП, яка паралізувала рух на автобані. Проте жоден кореєць, який в цей час працював на рисовій плантації, навіть не підняв голову. Там у робочий день навіть дітей немає на вулиці. Спочатку навіть було подумав, що, може, їх узагалі не існує. Виявляється, діти – на навчанні або займаються у гуртках. Корейці привчають своє чадо до відповідальності та високої працездатності вже із садочку".

      ІНВЕСТИЦІЇ В НАУКУ

      Ще у 60-х роках Корея була однією з найбідніших країн світу, мала дуже слабку виробничу базу та зовсім не розвинутий сектор науки і технологій. Там працювало лише два державні науково-технічні заклади. Тож насамперед уряд всі зусилля сконцентрував на підвищенні рівня освіти і науки та професійної компетентності. Втім країні швидко вдалося підготувати армію висококваліфікованих інженерів і робітників, які стали основою для економічного зростання. Велика кількість корейської молоді поїхала навчатись закордон. Згодом чималі кошти – і державні, і приватні – було інвестовано саме в науково-дослідницькі й дослідно-конструкторські розробки. Це вирішило питання працевлаштування значної частини корейців. Так уже наприкінці 70-х почався шалений розвиток науково-технічного комплексу та промисловості, який і нині є пріоритетним напрямом у розвитку південнокорейської держави.

      Тож значною мірою Південна Корея досягла успіхів у створенні унікальної інноваційної системи саме завдяки великим і безперервним інвестиціям у розвиток людських ресурсів та науки. Серед провідних галузей – біотехнологія, приладобудування, інформатика й зв’язок. Корея стала одним з лідерів у сфері кораблебудування.

      Заслуговує на увагу тісний зв’язок у країні між вищою школою, державними НДІ й приватними фірмами. "Як правило, вони схильні до географічної консолідації й діють у межах колись міської, а тепер регіональної агломерації. Прикладом можуть бути Долина Даедеок, Технопарк Похан і Долина Тегеран, що навколо Сеула, які розбудовувалися за принципом Силіконової долини у США. До речі, майже половина населення, а це близько 23 мільйони корейців, живуть у межах Сеульської агломерації. 85% валового продукту Кореї створюється в міських агломераціях", – наголосив Ігор Парасюк.

      За словами експерта, в Кореї дуже раціонально вибудовані промислові ланцюжки. Скажімо, у місті Пусан, яке розташоване на березі океану, неподалік від порту збудовано один із провідних автомобільних заводів. А також найбільший у світі комбінат, який виготовляє метал для авто, та низка підприємств електротехнічної галузі. Таке розташування дає змогу щойно вироблені автомобілі безпосередньо із цехів, які розташовані практично в порту, відправляти кораблями в усі країни світу.

      КОРЕЙСЬКІ ОЛІГАРХИ ІНВЕСТУВАЛИ В ДЕРЖАВНУ ПРОМИСЛОВІСТЬ

      Основоположник корейських реформ президент Пак Чон Хі примудрився змусити багатих корейців інвестувати в промисловість країни, зокрема в суднобудування, яке сьогодні також є візитівкою Південної Кореї. Країна є одним з лідерів у цій галузі. Це неабияк вплинуло на відновлення зруйнованої війною економіки.

      Тож замість політики примітивного імпортозаміщення ставку зробили на збільшенні експорту та підпорядкуванні інтересів великого бізнесу державним цілям і завданням. І якщо в Україні на уряд впливають олігархи, то в Південній Кореї виглядає все навпаки.

      Своєю чергою влада активно підтримувала великий бізнес, забезпечила його пільговими кредитами, податковими послабленнями і держзамовленнями. І все заради швидкого зростання виробництва та експорту. Потужний експортний потенціал дозволив наситити країну валютою та тримати внутрішній ринок і валютний курс. Значна частина цих ресурсів пішла не на споживання, а на придбання останніх технологій. Як наслідок постійних змін влади, жорсткої державної економічної політики та економічних реформ – корейський уряд зміг "побудувати все з нічого". А Корею почали називати країною успішного втручання уряду держави в економіку.

      ЧОГО ВДАЛОСЯ ДОСЯГТИ

      Hyundai, Samsung, Kia та LG родом із Південної Кореї

      Сьогодні Південна Корея – високорозвинена країна, член "Великої двадцятки"; посідає 12-те місце в рейтингу економік світу; п’яте місце у світі за експортом високотехнологічної продукції, поступається лише Китаю, Німеччині, США та Сінгапуру. Корейські суднобудівні компанії контролюють 40% світових замовлень на будівництво морських суден. За легкістю ведення бізнесу країна посідає п’яте місце у світі (згідно з рейтингом Doing Business). А у рейтингу Глобального індексу інновацій країна на 14-му місці. У країні практично всі працюють.

      Рівень безробіття становить 3,5%, що є дуже низьким показником. Скажімо, в Україні такий показник – понад 9%.

      Цікаво, що значна частина корейців сповідує християнство (близько 25% населення – католики та протестанти), особливо це видно на складі тамтешньої армії, яка на 65% складається із християн.

      МАЙЖЕ 2 МІЛЬЯРДИ ДОЛАРІВ НА ЕКОЛОГІЮ

      Сьогодні Південна Корея може собі дозволити виділити з бюджету країни солідну суму на боротьбу з безпрецедентним забрудненим повітрям, повідомляє Reuters. За попередньою інформацією, майже 2 мільярди доларів підуть на виділення субсидій для заміни старих дизельних автомобілів, купівлю очищувачів повітря та на заохочення використання технологій відновлюваної енергії. Окрім очищення повітря, корейці отримають додаткові 73 тисячі робочих місць.

      Цікаво знати

      Незважаючи на багатолітню окупацію Японією, Південна Корея зберегла свою культуру та мову. Носіїв японської мови у Кореї практично не зустріти, але англійською володіє практично весь топ-менеджмент. Англійською корейці користуються винятково для спілкування із зовнішнім світом і гостями країни.

      Корейці майже не купують японських товарів (особливо – автомобілів, човнів та електроніки). Роблять це принципово.

      За останні 20 років у Кореї було лише два випадки невчасної оплати за послуги опалення (затримка з оплатою до двох місяців).

      До 1995 року в Південній Кореї взагалі не було місцевого самоврядування, а уряд ще якихось 30 років тому повністю контролювали військові.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук