Звести зусилля до нуля на цьому напрямку, та, більше того, дати зворотній ефект може одна непродумана ініціатива, яка сьогодні жваво обговорюється в коридорах влади.

Йдеться про пропозицію ввести сплату ПДВ за отримання закордонних посилок, якщо їхня вартість перевищує суму в 22 євро. Як стало відомо нашому виданню від надійних джерел, вона фігурує в проекті Закону про зміни до Митного та Податкового кодексів України. Законопроект готується до ухвалення і буде винесений на розгляд парламенту наприкінці цього року, після ухваленню державного бюджету на 2019 рік. Отож, не виключено, що вже з 1 січня 2019 року українці платитимуть ПДВ при отримуванні закордонних посилок, вартість яких перевищує 22 євро.

Не варто детально пояснювати, що для пересічних українців це значить зростання вартості товарів, які вони отримують з-за кордону, мінімум на 20%, а в реальності, з урахуванням додаткових накладних витрат, до 30%. Отож, можна легко зрозуміти їхнє бажання уникнути зайвих видатків. По факту ж станеться наступне. Наші громадяни змушені будуть відмовитись від якісних і гарантованих послуг ліцензованих перевізників та звернутись до послуг контрабандистів. Останні робитимуть те ж саме, але значно дешевше і без жодних гарантій та зобов`язань перед споживачем їхніх послуг.

Переконує в тому досвід Білорусі. Декілька років тому з метою захисту білоруського товаровиробника уряд цієї країни максимально посилив митні правила ввезення в Білорусь міжнародних посилок. Як наслідок, держава солідно витратилась на створення нових реєстрів, інформаційних комп’ютеризованих баз даних, створення нових робочих місць в контролюючих органах. Однак надходження в державну казну від нового мита не покрили навіть тих витрат. Натомість значно пожвавилась діяльність контрабандистів. Вони не лише організували шляхи доставки товарів до кордону та вглибину Білорусі, але й відпрацювали схеми, які дозволяли без мита переміщувати посилки через кордон. Цього року Білорусь значно пом`якшила попередні митні правила, адже переконалась, що вони завдають збитків державі та збагачують контрабандистів.

Досвід країн ЄС та США, як і досвід сусідів-білорусів – не вказівка українським державним службовцям. В країнах ЄС взагалі діє норма пересування товарів без мита та ПДВ, бо вони встановлені лише для посилок, які надсилаються з країн, які не входять в Євросоюз, наприклад, США та Китаю. В США посилки обкладаються митом та ПДВ, якщо їхня вартість перевищує 800 доларів.

Українські державні чиновники воліють вчитись на власних помилках. Лише момент вони для цього обрали не відповідний. Адже наступний рік обіцяє бути складним в питанні надходжень до державного бюджету.

Нагадаємо, до кінця 2018 року наразі залишається чинною норма, відповідно до якої кожний громадянин має право отримати з-за кордону в необмеженій кількості без сплати мита посилку вартістю до 150 євро кожна. Наприкінці 2017 року аналогічним за назвою законом були ухвалені зміни, відповідно до яких кожний українець має можливість отримати лише три посилки в місяць без сплати мита, якщо їх вартість не перевищує 150 євро. Вони не вступили в дію, тому що, з одного боку, викликали масове невдоволення підприємців та населення, з іншого – наочно порушували норми Податкового кодексу України. Останні забороняють впроваджувати зміни щодо податків пізніше, як за півроку до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Бажання уряду заплатити дірки в держбюджеті коштом підняття мита на міжнародні посилки є неновим. Нагадаємо, наприкінці 2017 року аналогічним за назвою законом були ухвалені зміни, відповідно до яких кожний українець має можливість отримати лише три посилки в місяць без сплати мита, якщо їх вартість не перевищує 150 євро. Вони не вступили в дію, бо, з одного боку, викликали масове невдоволення підприємців та населення, з іншого – наочно порушували норми Податкового кодексу України. Останні забороняють впроваджувати зміни щодо податків пізніше, як за півроку до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Отож до 31 грудня 2018 року в Україні залишається чинною норма, відповідно до якої кожний громадянин має право отримати з-за кордону в необмеженій кількості без сплати мита посилку вартістю до 150 євро кожна. Норма, що діє, так виглядає, влаштовує всіх суб'єктів ринку міжнародних відправлень, але заважає жити державним чиновникам.

При аналізі наслідків нової урядової ініціативи виникає питання: звідки взялась саме цифра 22 євро? Пояснення урядовців, на перший погляд, виглядає логічно: сама така сума встановлена як ліміт для отримання посилок без сплати мита в країнах ЄС. Однак озвучуючи це, держслужбовці маніпулюють громадською думкою, бо говорять лише півправду. В країнах ЄС ліміт встановлено лише на вартість тих посилок, які надсилають з-поза меж Євросоюзу. В даному випадку мито покликано захистити ринок ЄС від американських та китайських товарів.

Варто розуміти, що введення такої протекціоністської моделі оподаткування товарів в Україні буде мати лише негативні наслідки.

По-перше, це потягне створення дефіциту товарів масового вжитку. На відміну від ЄС в Україні недостатньо внутрішніх виробників, які можуть забезпечити ринок товарами широкого попиту. Популярні товари, в тому числі й подарунки, які українці отримують від рідних з усіх країн світу, а не лише ЄС, будуть обкладатись подвійним митом – при відправленні, а також при отриманні. Тобто їхня вартість значно зросте. В кінцевому варіанті все це призведе не до зростання надходжень в державні бюджети, а до зменшення об’єму ринку легальних міжнародних відправлень, скорочення робочих місць, падіння рівня доходів. Паралельно, натомість, слід очікувати зростання ринку контрабандних товарів. Очевидно, побільшає фактів хабарництва на митницях, прозорість роботи котрих й сьогодні викликає багато нарікань.

Українські мінфінівці та фіскали наступають на „старі граблі“, пропонуючи впровадити мито на міжнародні посилки від 22 євро. Експертний аналіз подібних торішній ініціатив довів, що вони тягнуть за собою зростання видатків держави на адміністрування нового мита. Йдеться про збільшення штату державних контрольних структур, необхідність запровадження та ведення нових інформаційних баз та реєстрів, а також інші відповідні заходи по створенню умов для збору мита з безлічі посилок, які надходять в Україну зі всього світу.

Дивує, що українські держслужбовці не знайшли можливості в попередні роки, протягом яких триває дискусія щодо запровадження мита на отримання закордонних посилок, вивчити та проаналізувати досвід інших держав.

Так, наш сусід, Білорусь до кінця року планує знизити ліміт безмитного перевезення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Адже білоруський держбюджет нічого не виграв, лише реально втратив від політики жорсткого контролю міжнародних відправлень та перевезень. У США, наприклад, ліміт на безмитне відправлення та отримання посилок збільшено із 200 до 800 доларів, оскільки на адміністрування посилок вартістю до 800 доларів витрачається більше бюджетних коштів, ніж отримується від митних зборів та платежів за ці ж відправлення.

Зрештою, від ініційованих українським урядом нововведень страждатиме перед усім масовий споживач. Власна держава позбавить його можливості отримувати якісні послуги від надійних ліцензованих перевізників, з огляду на неадекватне зростання вартості останніх. Та штовхне в обійми контрабандистів, які запропонують аналогічні послуги значно дешевше, проте без гарантії якості та будь-яких інших зобов’язань.

Наше видання й надалі уважно слідкуватиме за розвитком даної теми та інформувати читачів про розвиток подій.