Якщо говорити мовою професіоналів будівельної сфери – сьогодні стає нормою використання матеріалів, що не відповідають вимогам безпечності та довговічності. Конструкції та роботи з монтажу мають низьку якість, а фальсифікат та контрафакт заполонили ринок. Експерти аналітичної організації BRDO акцентують: на тлі недієвого ринкового нагляду та загальної проблеми ринку в частині застарілої нормативної бази це гальмує розвиток будівельної галузі та несе потенційну загрозу безпеці громадян, а тому потребує нагального вирішення.
Читайте також: Хмарочоси в Україні: чого нам бракує для висотного будівництва
Проблеми фальсифікату в будівництві
Керівник сектору "Будівництво" BRDO Олена Шуляк під час відкритої галузевої наради "Безпечність будівельних споруд: проблеми застарілої нормативної бази та фальсифікату в будівництві" пояснила проблему: недієві механізми ринкового нагляду, відсутність адекватної відповідальності як органів сертифікації, так і виконавців робіт за допуск на ринок та використання неякісної продукції, а також політика превалювання ціни над якістю призвели до появи на ринку неякісних товарів та послуг.
За інформацією експерта держава є найбільшим замовником будівельних послуг. Але внаслідок її регулювання ця галузь зазнає втрат. Зокрема, тендерні процедури із замовлення послуг будівництва поширюються на замовників послуг при спорудженні об’єктів за: бюджетні кошти, кошти державних і комунальних підприємств, установ, організацій, кредити під державні гарантії. Цілі держави – мінімальна ціна, стандартизація закупівель, контроль процедур, але при цьому якість та ринкові умови і боротьба з фальсифікатом не досягаються. Наслідками стає заміщення якісних матеріалів, втрати виробників матеріалів, кошторисне маніпулювання та, зрештою, корупція.
Держава замовляє значну частку будівельних послуг
При цьому держава серйозно впливає на кадровий ресурс. Так, максимальна кошторисна зарплата у будівництві, встановлена державою – 7800 гривень, в той час як у середньому на ринку вона становить 10834, а середня по вакансіях у ЄС – 33277 гривень. Наслідки такого регулювання: неможливість залучення кваліфікованих виконавців, "компенсація" різниці плати за роботи за рахунок вартості матеріалів, втрата бюджетних надходжень через вимушену ЗП "в конверті", зниження привабливості будівельних професій в Україні. При цьому 46% трудових мігрантів працюють саме в будівництві.
Читайте також: Дитсадки, лікарні, база боєприпасів: де в Україні виявили небезпечну проводку (документ)
Впливає держава і на якість матеріалів. Стандарти у будівництві – а їх 1347 – у нас не співвідносні з технічними умовами, яких близько 70 000. Внаслідок домінування ціни над якістю: ігноруються стандарти та використання технічних умов під конкретну продукцію, використовуються матеріали, що не відповідають вимогам безпечності та довговічності, виробники якісних матеріалів за стандартами стають неконкурентними, звідси – процвітання фальсифікату та контрафакту. Як наслідок – 28% рівень "тінізації" будівництва.
Як діють "схеми" у будівництві
Щодо ринкового нагляду за будівельною продукцією, то за інформацією Олени Шуляк, чинне законодавство містить суперечності, які призводять до: дублювання функцій органів нагляду неможливості однозначного визначення єдиного органу блокування ринкового нагляду за будівельною продукцією.
Все вище описане створює перешкоди в тому числі і для інвестування в українське будівництво.
Будівельний ринок – один з ключових секторів для економіки країни, зважаючи на його потенціал для розбудови інфраструктури. Через певні проблеми в галузі, зокрема в гармонізації євростандартів у будівництві є відставання у проектуванні за Єврокодами в Україні, і, як наслідок, – недостатнє залучення міжнародних інвестицій, складності з виходом вітчизняних виробників на ринок ЄС,
– зазначив виконавчий директор Українського Центру Сталевого Будівництва В'ячеслав Колісник.
Пропозиції від бізнесу
Бізнес-асоціації напрацювали свої пропозиції щодо боротьби з фальсифікатом у будівництві. Пропонують, зокрема, наступне: розробити національний галузевий класифікатор будівельних матеріалів та національний галузевий класифікатор будівельних робіт. Дати профільним бізнес-асоціаціям виробників будматеріалів право інформувати органи державного ринкового нагляду щодо виявлених випадків надання на ринок фальсифікованої, контрафактної або неякісної продукції. Створити систему моніторингу виявлених випадків постачання фальсифікату, посилити санкції до учасників ринку за надання на ринок фальсифікованої, контрафактної або неякісної продукції. Розглянути можливість при формуванні умов державних закупівель надавати перевагу продукції, що випускається у відповідності до діючих національних та гармонізованих стандартів перед продукцією, що випускається у відповідності до ТУ виробника. І ще низка пропозицій, що стосуються нагляду за якістю у будівництві.
У ринковому нагляді за будівництвом є проблеми
Читайте також: Назвали країни, де найчастіше люди гинуть від пожеж: Україна серед "лідерів"
Як боротимуться за безпечність у будівництві
Заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе зауважив, що його відомство розуміє, наскільки зараз важливо врегулювати всі проблеми застарілого законодавства та зупинити навалу фальсифікату в галузі, адже це сприятиме розвитку галузі в цілому та виходу України на новий європейський рівень будівництва.
"Ми не будемо просто констатувати проблеми. Міністерство повністю згодне і підтримує пропозицію щодо створення міжвідомчої робочої групи, і я готовий її очолити. Вона буде займатися переглядом застарілої нормативної бази та напрацює перелік необхідних національних стандартів, які потрібно оновити в першу чергу. Крім цього, одним з її першочергових завдань буде напрацювання механізмів відновлення дієвого контролю та нагляду за ринком будівельних матеріалів", – наголосив Лев Парцхаладзе.
Тепер справа за малим – дійсно напрацювати необхідні механізми та втілити їх у життя.
Читайте також: Як позбутися "радянщини" в містобудуванні: ТОП-5 змін, які чекають Україну