Школа покеру: слоуплей

Слоуплей / gripsed

Слоуплей (анг. Slowplay) – тактичний прийом у покері, суть якого у пасивному розіграші готової сильної руки (чек/кол), з метою поставити супернику пастку і змусити його зробити кілька ставок. По суті, слоуплей є протилежністю блефу, оскільки його ціль не вибити опонента з розіграшу, а навпаки заманити його.

При плануванні слоуплею, насамперед, необхідно звернути увагу на стиль опонента. Ідеальною мішенню буде лузовий та агресивний гравець. Такі покеристи дуже часто роблять ставкі і можуть сповна проплатити вашу руку. Проти тайтового гравця слід бути обережнішим, адже він може робити чеки у відповідь і отримувати безкоштовні карти на стіл, що підсилять уже його руку. Якщо ж опонент пасивний і приймає будь-які ставки (автовідповідач) – найвигідніше буде не слоуплеїти, а ставити кожну вулицю.

Читайте також: Школа покеру: стилі гри

Здебільшого слоуплей є прийомом для постфлопа, утім його можна використати і до роздачі спільних карт. Проте робити це варто лише з дуже обмеженою кількістю рук. Відносно, безпечним такий прийом буде лише з кишеньковими тузами. З королями та дамами він теж можливий, утім це значно ризикованіше і рідко є виправданим. Так чи інакше, слоуплей на префлопі має сенс лише за столом із дуже агресивними опонентами, коли ви впевнені в тому, що хоч один із них буде рейзити.

Залиште відгук