Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Поради успішних: у 35 років схуднути на 13 кг, стати чемпіонкою з бодібілдингу та здійснити мрії

      4746 Читать новость на русском
      Женя Баранська (по центру) на чемпіонаті
      Женя Баранська (по центру) на чемпіонаті / Фото: facebook Євгенії Баранської

      Євгенія Баранська – майстер Спорту України, Срібний призер Кубку Європи (WABBA), Чемпіон України (NABBA), Абсолютна Чемпіонка Києва (UFPF) з бодібілдингу та фітнесу. Але спорт у її житті – не все. Женя займається допомогою Благодійному Фонду "Серце до серця", а також працює керівником в одному із ЗМІ України.

      Женя погодилась відповісти на кілька цікавих, але таких важливих запитань журналістці сайту 24.

      Читайте також: Поради успішних: Як започаткувати власний бізнес в Україні, – Ілля Кенігштейн

      Женю, скажи, будь ласка, що було поштовхом до тотальної зміни способу життя (від середньостатистичного до абсолютно здорового)?

      Якогось конкретного поштовху, чи відповідної ситуації, або рішення – не було. Були етапи, які мене переносили від моєї попередньої версії до сучасної – більш ідеальної – кращої для самої себе.

      Першим етапом було банальне бажання схуднути. Я визнала, що мені вже різко за 30 років, а вага перевалила за 60 кг (при рості 162 см). До того ж банальне: "...їм як і завжди, але чомусь гладшаю… щось пішло не так?"

      Поради успішних: як змінити життя
      Як може змінитись життя за 6 років!

      Отже, я розпочала пошуки можливостей зайнятися собою та схуднути. Як і у більшості працюючих жінок та мам, в мене не вистачало часу ні на спорт, ні на приготування їжі, ні на догляд за собою...

      Пощастило, що у будинку по-сусідству відкрився маленький жіночий фітнес-клуб. Близьке з домом розташування, коло жінок та класні тренери розвинули в мені любов до фітнесу та невдовзі я втратила перші зайві кілограми.

      Наступним етапом-мотиватором стала цікавість: "на що спроможне моє тіло".

      За кілька місяців тренер запропонувала мені взяти участь у Чемпіонаті Києва з фітнесу та бодібілдингу. Як зараз згадую її відповідь на запитання про процес підготовки до Чемпіонату:

      Просто трошечки буде змінено тренування та харчування...

      Просто(!?): 2 тренування щодня (кардіо+силове), дуже нещадне харчування, у більшості білкове (без жиру, цукру, борошна і так далі) кожні 2-2,5 години… І так "всього лише" 2 місяці.

      Це була перша в житті сушка! То було дуже важко як фізично, так і психологічно, але з іншого боку – то був дієвий інструмент "виходу із зони комфорту": на тому шляху я здобула масу корисних звичок, які я раніше не могла в собі виховати:

      • стала більш самоорганізованою;
      • з більшою цінністю почала сприймати час (і власний, і когось);
      • почала якісніше планувати життя своє та сім'ї;
      • навчилася готувати корисну їжу на день/тиждень та брати її з собою;
      • почала нарешті раніше прокидатися й раніше засинати;
      • відмовилася від цукру та шкідливих для здоров'я продуктів;
      • навчилася новому ставленню до їжі: продукти, їх склад, корисність;
      • сильно змінила види відпочинку;
      • полюбила біг;
      • здобула знання процесів у тілі на практиці;
      • подолала внутрішні психологічні бар'єри типу "я не зможу", "це не для мене" тощо.

      Читайте також: 60 днів взагалі без цукру – що з цього вийшло?

      Після етапів: "схуднути", "випробування та вихід із зони комфорту "на що здатне моє тіло"" – послідовні сталі процеси й до сьогодні – пізнання та самовдосконалення.

      Я вже не приймаю участі у змаганнях (всього за 10 місяців було 4 чемпіонати). І вже майже рік минув після Чемпіонату Європи, де я стала Срібною призеркою.

      Сьогодні я продовжую регулярно тренуватися, підтримувати своє тіло у формі, експериментую із харчуванням, слідкую за реакцією тіла. Ділюся знаннями й власним досвідом з усіма охочими схуднути та/або перейти на здоровий бік життя! Хочу якомога більше часу залишатися молодою та красивою.

      Наскільки було важко спочатку і коли перестає хотітися з'їсти солоденького, не піти на тренування, зайву годинку полежати?

      На початку дуже-дуже важко! А потім вже звикаєш до того, що тобі постійно важко (жартую).

      Насправді звичка — це дуже складна штука: як на емоційному, так і на фізіологічному рівні. Тому усі зміни людству даються так важно.

      Уявіть тільки: з самого дитинства нас бавлять пундиками та солодкими подарунками, та ще й ними і заохочують. В моєму дитинстві великим щастям були шоколадки, мармелад, зефір — це було рідкістю за радянських часів — дефіцит...

      А зараз, коли це у вільному доступі, а ти вже дорослий – купуй що завгодно, їж-пий!

      Про це мало хто говорить, але насправді для здоров'я та довголіття людини постійне передозування цукру — то страшне зло. І ти починаєш задумуватись, ну чого тебе в дитинстві не винагороджували шпинатом та броколлі?!

      Перший місяць мені при стислому режимі харчування та відмови від цукру було дуже важко! Я дійсно відчувала ломку, напевно, так себе почувають наркомани. Але мене мотивувала мета – гідна участь у змаганнях.

      Читайте також: Чому корисна броколі і як її готувати

      Я вже прийняла рішення, взяла відповідальність за результат і не могла здатися, особливо на очах у своєї доньки та молодших сестер. Це виховало в мені стриманість і витримку. Дивишся на фрукти, але не їси, нагадуєш собі, що за 2 місяці вже буде можна… (сміється)

      Під час підготовки до змагань я мала 2 тренування щодня: о 6:00 – ранкова пробіжка впродовж 40-ка хвилин, а за 2 години силове тренування. Наприкінці тижня зазвичай ставало важче, я виснажувалася, адже ще й була робота та обов'язки. У неділю — відпочинок.

      Спорт - основа здорового та щасливого життя
      Спорт - основа здорового та щасливого життя

      На пробіжку не хотілося йти весь час – хотілося спати. Коли вже зовсім важко стати з ліжка – кажу собі: хто сьогодні переможе – Я чи ліжко? (сміється) Ліжко було серйозним опонентом в боротьбі за красиве тіло!

      Я винайшла формулу успіху, яка тепер допомагає у всіх сферах: системність виконання визначених дій через усвідомлене зобов'язання перед самим собою допомагає швидше досягти поставленої мети і полегшує відносини з тимчасовими труднощами та/або перешкодами.

      Чи обов’язковим є біг для стрункої фігури?

      Однозначно – так! Будь-які кардіо-вправи необхідні для красивої фігури. Біг у тому числі.

      Біг є дуже корисним і найбільш доступним інструментом тримати себе в тонусі як на психічному, так і на фізіологічному рівнях. Вважаю що біг – це номер один для жінок, які хочуть схуднути та підняти самооцінку.

      Біг - дуже корисний для здоров'я
      Біг - дуже корисний для здоров'я

      Під час бігу спалюється жир, тренується серце й судини, кров насичується киснем, прискорюються відновлювальні процеси в організмі. Все це впливає на покращення настрою, нормалізацію сну, підвищення особистої ефективності і, як наслідок, появі посмішки, впевненого зовнішнього вигляду і здорового блиску в очах.

      Біг (як варіант, кардіо-навантаження) необхідний для тих, хто у процесі схуднення. Але самого бігу для красивої фігури не достатньо.

      Справа в тому, що під час бігу спалюються і жир, і м'язи одночасно… А якщо ви хочете струнке фігурне тіло, то потрібні силові навантаження для нарощування мязів.

      Отже, оптимальним для красивої фігури є комбінування тренувань: силових та кардіо. Сьогодні я тренуюся так: понеділок, середа, п'ятниця з 7 до 8 ранку силові, а в суботу або неділю силові+кардіо. Коли зійде сніг – зміню графік – додам біг на свіжому повітрі.

      Як Ти себе зараз почуваєш? Краще ніж 10 років тому, так само, гірше?

      10 років тому мені було 25, я думала, що здоров'я — це вічно, і не підозрювала, як я буду почуватися через 10-20 років.

      Я жила так, як усі тоді — багато працювала та вже була мамою, нервувала, дуже близько сприймала ситуації на роботі, в особистому житті… Безсоння, головні болі, печія, часті застуди й відчуття, що тобі постійно не вистачає сил – це було нормою.

      Читайте також: Чотири способи, як бути щасливим

      Зміни на краще почалися разом із регулярним спортом. Але значущі та найвідчутніші зміни у самопочутті та зовнішності сталися після визнання того, що саме я їм. Виключення окремих продуктів та заміна корисними дуже змінили якість життя та самопочуття на краще!

      Я впевнено можу сказати, що зараз я себе почуваю краще, ніж 10 років тому, і сьогодні я стала ще ближча до ідеальної себе.

      Женя, Ти все життя займалась соціально-значущими для України проектами, що Тебе надихало на це? Адже це купа додаткового часу і сил, і енергії…

      Колись прочитала фразу "Щастя людини в тому, щоб дарувати щастя іншим"...

      Участь у соціальних проектах додає цінності моєму життю, а ще я відчуваю внутрішню потребу та резерви впливати на позитивні зміни в житті людей.

      Я вірю в те, що добро — це бумеранг: чим більше ти віддаєш добра, тим більше щастя та вдачі трапляється у твоєму житті. Головне правило тут – це щирість. Це перевірено мною особисто, я впевнена в цій формулі на 100 відсотків.

      Переконуюся в цьому вже більше 8 років — під час активної участі у благодійних проектах "Серце до серця" та інших.

      Євгенія Баранська яктивно займалась акцією
      Євгенія Баранська яктивно займалась акцією "Серце до серця"

      Просто твори добро, надай допомогу, зроби, віддай, коли просять – не чекай на відповідь, подяку… І пізніше в твоєму житті траплятимуться дивні речі — вдалі ситуації, потрібні люди, вчасні дії, добрі новини…

      Але є й інший бік медалі – деякі люди можуть користуватися Вами з Вашою такою філософією. У будь-якому випадку важливо пізнати проблему або запитання, де потребується Ваша допомога. З часом Ви навчитеся відчувати людей та розрізняти реальну проблему від фальші.

      Ще один мій лайфхак у благодійності. В кожного з нас є лише 2 шляхи: або скаржитися на те, що недостатньо маєш та вимагати у держави, батьків, будь-кого… або ж створювати зміни власноруч. В обидвох випадках зміни варто розпочинати з себе. Тоді автоматично показуючи власні позитивні досягнення Ви випромінюєте хвилі "все можливо" і люди навколо також починають змінюватися. Отже, змінюючи себе Ви вже змінюєте світ – не потребуючи додаткового часу.

      Читайте також: Чи потрібно дітям займатися музикою: відповідь науковців

      Відповідальність й виховання. Я — старша сестра з 3-х. Батьки багато працювали та відповідальність від народження першої сестри була покладена на мене "за замовчуванням", а потім просто збільшилася із другою сетрою. Батьки завжди казали — Ти ж старша, маєш показувати молодшим хороший приклад — так це і до сьогодні працює.

      Я дуже люблю своїх сестер, ми разом пережили багато важких моментів під час розлучення батьків, і вони нас поєднали ще міцніше. Зараз сестри — це перші люди, які мене підтримають, та для кого я є прикладом.

      Женя із донькою та сестрами
      Женя із донькою та сестрами

      Який проект в Твоєму житті є найважливішим?

      Всі проекти значущі. До кожного проекту я ставлюся з максимальною віддачею, довго приймаю рішення, та якщо вже рішення про проект прийнято — підключаю всі можливі й неможливі сили та ресурси для досягнення найкращого результату. Відповідальність та перфекціонізм. За цієї ж самої причини інколи пропускаю можливості, бо не впевнена у своїх силах, що зможу реалізувати ідею, та не жалкую — кожному проекту – свій час та енергія.

      Найважливіший проект – це є моє власне життя. Надані Людині можливості та ресурси мають бути використані максимально на благо суспільства. Як бути самою собою, щасливою та водночас корисною людству людиною. Завдання кожного – визначити свою місію та виконати мету свого призначення, свого життя.

      Найбільший проект – це моя донька – це мегамотивуючий і суперлагідний проект. Вже протягом 14 років цей проект розвивається і кожного дня з різних боків розкривається для мене і робить моє життя ясркавим!

      Наскільки я знаю, Ти і доньку весь час підтягуєш і до спорту, і до правильного харчування, і до соціально-активної позиції. Як Ти вважаєш, чи треба якось особливо виховувати українських дітей? Як зробити з них свідомих громадян?

      Виховання дітей — це мистецтво.

      З одного боку я, як мама, відчуваю велике бажання все контролювати, а з іншого – виховую в собі витримку, щоб надавати їй свободу вибору та виховувати особисту відповідальність за свої рішення, вчинки та все життя. Інколи, буває, емоції переважають, та важливо знайти в собі сили та визнати свою помилку, вибачитися перед дитиною.

      Міксувати ролі подруги, вчителя, "role model", психолога, повара... Важливо, щоб у Вашій оселі була така атмосфера, щоб дитині хотілося проводити час вдома та запрошувати гостей.

      Як би дивно це не звучало, але моя донька мене виховує більше, ніж я її. Саме вона є моїм мотиватором та поштовхом до нових знань та досягнень. Саме для того, щоб зрозуміти її краще, щоб розмовляти з нею її мовою – я постійно вдосконалююся, навчаюся, відвідую лекції для батьків та з психології підлітків.

      Читайте також: Чим корисні обійми: 10 несподіваних фактів

      Так, важливо бути прикладом для дитини. Коли вчиш дитину розпізнавати добре та погане, чорне та біле – важливо самим батькам дотримуватися того, про що вони вчать.

      Щодо здорового способу життя — в окремий момент я просто стала жити інакше, було змінено мій власний ритм життя та раціон, але не Марії (доньки). З часом просто само собою в кухні зникли майонези-кетчупи, цукор, хліб, з'явилося більше овочів та фруктів та нові страви…

      Так, за моїм прикладом, Маша також змінила своє харчування. Вона паралельно зі мною сприймала нову інформацію про наслідки "некорисної їжі" та "природнім шляхом" змінювала свої харчові звички.

      До спорту на початку я дуже намагалася її привчити — записала в мій фітнес-клуб, визначила тренера… Але спроба була провальною, потім спробували групові — та знов не пішло. Я зрозуміла, що в неї немає бажання та мотивації, і я не наполягала. Та вже за рік Марія сама попросила мене допомогти із тренуваннями.


      Тренер, Євгенія Баранська та її донька Марія

      Зараз вона займається вправами вдома, а по суботах ми проводимо спільні тренування, ще і з її подружками. Це весело. Плануємо з теплими днями почати разом бігати.

      Українські діти – дуже талановиті та розвинені.

      Нам, батькам, чиє дитинство минуло в Радянському Союзі, потрібно зрозуміти та визнати, що наші діти – інакші. Вони виросли в іншому емоційному, технологічному та соціальному середовищі.

      В наших дітей є безліч можливостей. Стиль виховання, яким виховували нас наші батьки – командний та твердий: "Я сказав робити так, бо я знаю краще, я маю досвід і так правильно". Але сьогодні наші діти мають більше інформації, більше різноманітного досвіду і знань, аніж ми у дитинстві, а подекуди, вже будучі дорослими. А наше завдання сьогодні – навчити дітей відчувати та чути себе, знати себе в цьому гіпер-масиві технологій та знань, навчити приймати рішення та брати за них відповідальність, бути вдячними за те, що маєш, вірити в себе та мати здорові амбіції – досягати більшого.

      Читайте також: Чому списки справ не допомагають: пояснення експертів

      Так, легкий доступ до інформації негативно впливає на рівень концентрації, системність та формування цінностей в дитини. В цьому батьки мають вести себе дуже активно: допомогти власним прикладом – створення сімейних традицій, важливих свят, встановлення вдома загальних правил для всієї родини, розподіл відповідальності по хатнім роботам, регулярне відвідування додаткових секцій (тільки за бажанням дитини).

      Цінності – це базис та фундамент кожної свідомої людини. Саме цінності закладаються в дитинстві і несуть людину по всьому житті.

      Взагалі, важко бути мамою, і спортивною красунею, і обіймати керівні посади одночасно?

      Дякую (сміється). Я люблю цей ритм життя. Різносторонні інтересі надихають та дають поштовх та інструменти для самореалізації у різні етапи життя в бажаній сфері.

      Іншими словами, моє життя – це хвиля: на різній її висоті зустрічаються різні виклики та можливості. А я, як капітан на своєму кораблі, керую ним із насолодою для себе та красою і користю для оточення.

      Зараз згадую: в дитинстві мріяла стати вчителькою, актрисою, туристом (згодом дізналася, що то не професія і мріяла про шлях стюардеси) – важко було визначитися вже тоді. Можливо, це називається "характер"?

      Все життя мені було важко приймати рішення через те, що мені хочеться спробувати все й емоційно складно концентруватися на одному процесі.

      Тільки зараз, після третього десятку, замислилася над управлінням власного життя – почала цікавитися, як стати більш стриманою, ефективною, стратегічно-мислячою та, водночас, щасливою, гармонійною та красивою жінкою.

      Що варто змінити в собі українцям, щоб покращити своє життя?

      Всі говорять, пишуть, співають, що українці – найбагатший народ на творчість, духовність, щирість. Цьому сприяють родючі землі, клімат, географічне розташування…. Українські жінки – то окрема тема для статті – найкращі, найлагідніші, найкрасивіші, найщиріші… цей перелік нескінченний…

      Але щось пішло не так… Чомусь наші позитивні якості грають з нами у злу долю.

      Ми такі класні, що аж лінуємося бути відповідальними та розумними. Брати на себе відповідальність за своє життя, за кожне слово та вчинок.

      Можна шукати причини у минулому: війни, злі сусіди, вплив Радянського союзу і так далі… Знайти відповідь та затужити ще міцніше: "які ми бідні з такою нелегкою долею".

      Життя – це відправна точка "Сьогодні". Майбутнє – це наші мрії та бажання бути щасливими та жити краще. А краще завтра – це визнані й відповідальні дії та думки сьогодні. Вчора вже ніколи не повернеться...

      Що потрібно робити українцям?

      Визнати та прийняти себе, свою історію, особисту цінність та самоповагу. Адже, якщо людина не пишається собою (своєю землею, пращурами), їй важко сприймати навколишній світ і чужі перемоги із щирістю та вдячністю.

      Навчитися аналізувати майбутнє, а не минуле. Виховувати себе сьогодні – змінювати звички через зміни мислення з проекцією на краще майбутнє як для себе, так і для своїх дітей та онуків. Мріяти та досягати.

      Знову навчитися створювати своє, а не брати чуже. Не просити, а віддавати. Цінувати себе та свою землю через любов та повагу, а не через війну та суперечки.

      Три головних поради українцям від тебе, як стати успішними у будь-чому…

      Слухайте себе та почуйте іншого – цьому можна навчитися

      Робіть дії – вони руйнують стереотипи та страхи

      Відмовтеся від цукру – за 3 місяці зрозумієте заради чого.

      Читайте також: 5 звичок харизматичних людей

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук