Так, серія "Еліксир" 2005 року удостоїлася престижної нагороди в галузі дизайну Red Dot Award.

“Першою своєю відзнакою я пишаюся найбільше. Проте, зізнаюсь, отримувати нові також дуже приємно. Визнання фахівців - це важливо. Та ще важливіше, коли люди хочуть прикрасити свої домівки моїми творіннями”, -каже дизайнерка Барбара Шмідт.

Порцеляна від Барбари Шмідт популярна в Європі. Її останні колекції можна придбати в дизайнерській крамниці Stilwerk, що у Берліні. А один із найдорожчих готелів Німеччини Q! користується лише виробами дизайнерки.

“Вони дуже ніжні, тонкі, я б сказала майже прозорі. Але водночас і масивні. Їхню вагу легко відчути в руці. Мені більше подобається творити порцелянові тарілки, аніж керамічні”, - зізнається Барбара.

Фабрика, на якій налагоджене масове виробництво порцеляни, знаходиться біля підніжжя гори Кала. Саме її ім’я носить і компанія, для якої творить дизайнерка. Інноваційні рішення Шмідт відродили засновану 1844 року фірму певні представники компанії.

“Барбара Шмідт, безумовно, одна із головних винуватців світової слави нашої компанії”, - сказав Андреас Кролл (компанія Kahla).

Усю порцеляну від Kahla й досі виготовляють вручну. Лише кілька мінорних операцій виконує механіка. Сама ж Барабара запевняє - більшість геніальних ідей до неї приходять під час подорожей, які так полюбляє дизайнерка.

“Подорожувати дуже важливо. Люди повинні більше дізнаватися про життя закордоном. Адже, воно може кардинально відрізнятися. Інколи мене просто вражає, скільки в Європі існує різних культур. Це стосується як їжі, так і посуду, яким користуються люди”, - розповідає дизайнерка.

Іменитий берлінський шеф-кухар Маркус Семмлер користується виключно порцеляною від Шмідт. Особливо йому припала до душі колекція "Кумулюс".

“Вона найкраща, якщо говорити про якість. Та доволі вишукана та унікальна, аби на ній подавати страви”, - сказав шеф-кухар Маркус Семмлер.

Чи то в руках професіонала, чи кухаря-аматора, порцеляна Барбари Шмідт здатна прикрасити будь-яку страву. Барбара запевняє - ідей їй ніколи не бракує. При цьому вона на 100 відсотків дотримується свого головного принципу - ніколи не повторюватись. Такій креативності позаздрить не один митець.