Таку думку у коментарі 24 каналу висловив правник, директор міжнародної спілки "Інститут національної політики" Юрій Шуліпа.

Важливо: Пристайко пояснив зміни Конституції, які можливі після нормандського формату

Він вважає, що будь-яке рішення, прийняте у нормандському форматі, яке згодом призводить до зміни, або до прийняття нових законів, апріорі ставить під загрозу національну безпеку України. Крім того, за його словами, будь-яке подібне рішення є капітуляційним.

Шуліпа також наголосив, що для України нормандський формат, так само як і Тристороння група в Мінську, функціонує в односторонньому, добровільно-примусовому порядку.

Україна на цих майданчиках під тиском представників країни-агресора приймає на себе різні зобов'язання, виконує їх, а Росія – ні. Хоча, документи, які підпишуть на саміті в нормандському форматі, будуть мати лише політичний, а не юридичний (не обов'язковий до виконання) характер, що не тягне жодних для України правових наслідків,
– сказав правник.

Тому, на його думку, для України результат зустрічі в нормандському форматі може мати два наслідки:

  • Зустріч завершиться нічим;
  • Будуть підписані документи, виконання яких спричинить здачу національних інтересів.

Шуліпа підкреслив, що сам по собі нормандський формат, це – інструмент зовнішнього управління Україною з боку країни-агресора. "Нормандський формат, як і мінські домовленості, був нав'язаний Україні силою, в результаті віроломного наступу російських окупаційних військ влітку-восени 2014 року. Нормандський формат, це – майданчик не рівних сторін", – додав він.

Цікаво: Зустріч "нормандської четвірки" у Парижі: чого від неї очікують США

Правник нагадав також, що представники країни-агресора Росії через участь у нормандському форматі займаються продовженням реалізації агресивної зовнішньої політики проти України іншими невійськовими засобами політичного та інформаційного шантажу і надання різного тиску на її вище політичне керівництво.

"Практика функціонування нормандського формату показує, що основу прийнятих на ньому рішень складають вимоги країни-агресора, багато в чому суперечать міжнародному праву, законодавству і національним інтересам України. Участь країни-агресора Росії в нормандському форматі стосовно до України призводить до висновку про порушення Росією одного з основних принципів сучасного міжнародного права – принципу невтручання у внутрішні справи України", – зазначив він.

Беручи участь в нормандському форматі, Україна – країна-жертва російської агресії, підпадає під зовнішнє управління з боку країни-агресора, в тому обсязі, в якому Україні доводиться виконувати рішення, досягнуті під тиском і при участі в його розробці представників країни-агресора і в інтересах країни-агресора,
– підкреслив Шуліпа.

При цьому, за його словами, інші учасники нормандського формату – глави Франції і Німеччини, в основному грають ролі статистів і лише формально демонструють образи миротворців, не інакше як для підняття своїх рейтингів в очах електорату.

Що відомо про зустріч у нормандському форматі:

  • Вона відбудеться 9 грудня та пройде у Парижі. Усі країни-учасниці вже узгодили цю дату.
  • У її межах вперше можуть зустрітися Зеленський і Путін. До цього вони лише декілька разів говорили телефоном. Востаннє обговорили повернення Росією українських військових кораблів і питання газових перемовин.
  • Українська сторона давно наполягала на зустрічі у нормандському форматі, де б обговорили питання врегулювання ситуації на Донбасі. Але Росія довго її відтягувала, пояснюючи це тим, що вона "не принесе користі без ретельної підготовки".
  • Попередньо анонсовані питання України під час нормандської зустрічі – розведення військ, обмін полоненими, текст формули Штайнмаєра та Крим.
  • Передумовами для проведення норманського саміту стали розведення військ у Станиці Луганській (завершилося 30 червня), Золотому (2 листопада) та Петрівському (11 листопада). Також відбулися розмінування цих територій і демонтаж фортифікаційних споруд з обох боків. У підсумку тут має розміститися майбутня демілітаризована зона.