Про реформи
Вже понад два місяці ви займаєте посаду заступника голови ОП, займаєтесь безпосередньо правовими питаннями. Які ключові напрямки реформ ви самі для себе спланували на найближчий час?
Я думаю, що ми більше вже не будемо робити реформ, тому що всі 28 років – відколи Україна отримала отримала незалежність – ми робимо якісь реформи, і цей процес у нас став перманентним. Насправді, нічого не змінюється, а в деяких випадках навіть погіршуються.
Читайте також: Руслан Рябошапка може очолити Генеральну прокуратуру: що про нього відомо
Тому ми будемо робити зміни. Я б можливо сказав, що ми ці зміни будемо нав’язувати і впроваджувати. Десь – вогнем і мечем, а десь – м’якою силою переконання. Але ці зміни будуть, і я би дуже не радив нікому опиратися цим змінам.
Я правильно розумію,що мова йде про те, що ключові реформи вже запроваджені, і їх треба довести до логічного завершення?
Слово "реформи" останнім часом набуло такої негативної конотації і пов’язане здебільшого з процесом, а не з результатом. Звісно, є позитивні зрушення, цього не можна заперечувати. Але надалі ми би хотіли відійти від слова "реформування", а переходити до змін на краще. Від процесу – до перемог.
Тоді які цілі?
Перемоги. Країна має стати кращою, і люди якомога швидше вже повинні відчути позитивні зміни. При чому, десь це можна зробити, як я вже говорив, силою переконання, не особливо вкладаючи ресурси. А десь, дійсно, – боротьба буде надзвичайно жорсткою, і я відчуваю, що опір буде дуже сильним.
Зміни мають бути в усіх сферах. Починаючи з правового блоку: верховенства права, правосуддя, правоохоронні органи. І завершуючи економічним, соціальним блоком, культурою і всіма іншими питаннями.
Що відомо про Руслана Рябошапку
Про судову систему
Хочеться поговорити про кожен із зазначених блоків більш предметно. Почнімо із судової гілки. Запит на справедливість дуже глобальний. Мені здається, що фільм "Слуга народу" був саме про справедливість. Відгуком на такий меседж і став рейтинг. Суд – якраз той орган, який повинен встановити справедливість. Що з ним робити?
Що робити з судом? Складне питання, я бачу дві відповіді. Перша відповідь має бути надана якомога швидше – терміново, невідкладно. І вона буде надана в перші ж дні роботи нового парламенту. Щойно я закінчив дивитися перший варіант законопроекту, який невдовзі ми обговоримо з експертами.
Ці зміни стосуються органів, які відповідають за добір суддів, їхні кваліфікаційне оцінювання та органів, які відповідають за дисциплінарну відповідальність суддів. Чому судді не бояться приймати такі рішення, як нещодавно сумновідомі? Починаючи з одеських судів, Баришівський суд, Верховний Суд теж страждає цим досить часто. Безкарність і відсутність справедливості. Судді відчувають, що вони підпорядковуються не закону, а якимось іншим людям. Це призводить до таких незаконних і несправедливих рішень. Це можна вирішити досить швидко. І судді досить швидко зрозуміють, що їх ніхто не буде карати за справедливі та законні рішення, але жодне незаконне рішення не залишиться без відповіді.
Як цього досягнути? Що треба безпосередньо конкретно зробити для того, щоб судді це відчули?
Насправді, не все так складно. Мають бути порядні, доброчесні, професійні люди в кваліфікаційній комісії, яка добирає суддів. І такі ж самі люди повинні бути у Вищій раді правосуддя, які мають чесно і неупереджено застосовувати закон. Не вигороджувати, не захищати суддів там де, для цього немає підстав, а підходити безсторонньо до процесу притягнення суддів до відповідальності.
Чи означає це, що найближчим часом можна очікувати перезапуск Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії?
Вища кваліфікаційна комісія – це жертва, умовно кажучи, номер один. Закон передбачає припинення повноважень всіх членів кваліфкомісії як органу, який не справився зі своїми завданнями. Нові члени будуть обрані протягом дуже швидкого строку. Ми плануємо, що це – 30 днів. Що цих 30 днів вистачить для всіх процедур, щоби обрати нових представників органу, який відбиратиме суддів.
І кардинально зміниться процедура притягнення до відповідальності. Ми занадто слідували, можливо, найкращим світовим стандартам щодо захисту прав суддів, і врешті-решт це призвело до того, що ми їх захистили абсолютно від усього, окрім якогось неформального впливу з-поза меж правової системи. Строки притягнення будуть скорочені, сама процедура буде спрощена.
Руслан Рябошапка
Ви кажете, що нові обличчя потраплять в ці два органи у найкоротші терміни. Яким чином? Це буде конкурс чи призначення?
Це буде призначення за результатами конкурсу. Ми бачимо, що Вища рада правосуддя має провести цей конкурс. Під час конкурсу обов’язково мають брати участь експерти. Процедура може бути схожа до обрання суддів до Вищого антикорупційного суду. Там обов’язково повинні бути люди, відібрані з Громадською радою міжнародних експертів.
Що буде цей орган робити з суддями, які є?
Справедливо і швидко розглядати скарги щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Тобто не буде ніякою…?
Репресій?
Ні, я маю на увазі умовну переатестацію всіх суддів.
Я не думаю, що це реально і потрібно. Чому громадські експерти говорять про те, що необхідно повторно переоцінити чи переатестувати суддів Верховного Суду і не тільки. Тому що існує тотальна недовіра до органів, які здійснювали добір суддів до того ж самого Верховного Суду, і до органів, які притягували їх до відповідальності. Якщо ми змінимо формат роботи цих двох органів, і до них з’явиться довіра, то можна точково реагувати. Тільки з’явилося незаконне рішення – негайна реакція, 30-45 днів – і суддя має бути позбавлений посади. Декілька таких жорстких швидких рішень, і побачите: судді дуже швидко відреагують і відмовляться від своєї порочної практики.
Протягом останніх двох тижнів триває історія з Окружним судом, суддею Вовком. Чому немає реакції Офісу Президента?
Що відомо про справу Окружного адміністративного суду Києва?НАБУ спільно з ГПУ 26 липня здійснили обшуки в Окружному адмінсуді Києва. Слідство вважає, що голова Павло Вовк та деякі судді ОАСК організували винесення свідомо неправосудних рішень і втрутились у діяльність судових органів, аби створити штучні перешкоди в роботі Вищої кваліфкомісії суддів. Керівництву Окружного адмінсуду та чотирьом його суддям висунені підозри за фактами втручання в діяльність ВККСУ.
А яка може бути реакція Офісу Президента? Звісно, ми можемо сказати, що те, що ми почули – це погано. В принципі, це банально, і це штамп. Хто може сказати, що ми цього не знали? Умовно кажучи, не ОП, а всі в цій країні. Всі ж розуміють, що є публічна політика і не публічна. І власне цей не публічний тіньовий сектор значно ширший і, можливо, потужніший. Ми намагаємося перевести максимально не публічні процеси в публічний.
Яка буде реакція? Реакція буде у вигляді законопроектів, у вигляді нових законів. Я думаю, можливо, ми внесемо одним із перших законопроектів ті, які змінять мережу судів. І мабуть, треба вирішувати питання і щодо створення одного адміністративного суду на базі двох в Києві: Київського окружного і Окружного міста Києва. Можливо, йтиме мова про злиття двох судів: Печерського і Шевченківського.
Читайте також: Судді Вовку запобіжний захід не обиратимуть, – адвокат
Відповідно, процедура переведення суддів до цих двох судів буде здійснюватися теж під прискіпливим контролем як міжнародних, так і громадських експертів.
Зміна мережі – це укрупнення певного роду?
Якщо говорити глобально про зміну мережі, то в Україні триває децентралізація. Відповідно, мережа судів, яка прив’язана сьогодні до районів, повинна бути більше прив’язана до новоутворених об'єднаних територіальних громад. Це великий глобальний план.
Що стосується цих двох судів, про які я говорив, то це ті, які найбільше звучать, мабуть, в медіа, і щодо яких найбільше критики. Тому зміна мережі дасть можливість підійти по-іншому до формування складу. І можливо, щодо тих суддів, до яких є найбільше запитань, – власне, дати відповідь на ці запитання. І сформувати той склад, який не дасть можливості більше критикувати рішення, які виносяться цими судами.
Багато говорять про завантаженість судів і суддів. Гадаєте, зміна мережі позитивно вплине?
Зміна мережі не зовсім пов’язана із навантаженням на суддів. Точніше, пов’язана, але вона дасть можливість більш об’єктивно підійти до завантаженості суддів і, відповідно, сформувати суди там і в тій чисельності, де найбільше справ надходить на розгляд.
Що стосується сьогоднішньої ситуації. Ми говорили, що Вища кваліфкомісія не справилася із процесом добору суддів, у нас є величезний кадровий голод в судах першої інстанції – десь приблизно 1400-1500 суддів не вистачає. Це призводить просто до того, що звичайні судді в місцевих судах працюють до пізньої ночі, вони виснажені і, відповідно, строки розгляду справ значно збільшуються. Люди не можуть отримати доступу до правосуддя.
Про прокуратуру та генпрокурорські амбіції
Реформа прокуратури ніби відбулася, але ніякого результату ми не побачили.
Реформа почалася і досить швидко згорнулася. Є бачення, що ми би хотіли бачити у вигляді змін в органах прокуратури. Знову ж таки, зміни є першочергові. Вони розроблені, і ми вже проводимо консультації як з громадськістю, так і з нашими міжнародними партнерами. Хотілося б зібрати найкращий досвід.
Є розуміння, що би хотілося бачити. Очевидно, що, в першу чергу, прокуратура має бути сфокусована на завданнях кримінального правосуддя, а не на завданнях кришування чи рекету бізнесу – те, про що ми чуємо дуже часто від самого бізнесу. От ми бачили як приходили люди скаржитися на дії органів прокуратури. Президент нещодавно був у Черкасах, знову ж таки – ситуація із прокурорами.
Читайте також: Луценко на вихід: скільки справ провалив генпрокурор і хто буде його наступником
Ми зустрічалися з президентом Франції, ще коли Зеленський не був президентом. Перші запитання були: що ви будете робити з судами і з прокуратурою, з правоохоронними органами. Проблема існує, необхідно прокуратуру переорієнтувати на зовсім інші завдання: на захист людей, на захист бізнесу, а не на кришування злочинності. Процес буде дуже важким, і власне, це той сектор, де ми очікуємо дуже великий опір. Але, я думаю,що ми справимося з цим.
Там була переатестація. Будете проводити її?
Вона була де-юре, скажемо так, але, де-факто вона не відбулася, оновлення системи не було. Першочергові зміни наші передбачають можливість оновлення самого офісу Генеральної прокуратури, оновлення всієї системи на рівні керівництва обласних прокуратур, місцевих районних прокуратур дуже швидко за рішенням генпрокурора. Потім уже створення механізму селекції, якісного відбору прокурорів у місцеві регіональні прокуратури. Ми би хотіли, щоб в цю професію теж зайшло якомога більше людей, які раніше не мали прокурорського досвіду.
Минула спроба реформування прокуратури закінчилася тим, що ці люди подалися на конкурс і не пройшли.
Всіляке було. Всілякі були історії. Все залежить від політичної волі. Якщо є політична воля, то реформи чи зміни робляться дуже швидко та якісно. Якщо ця воля потім натикається на опір вищого керівництва країни, то очевидно, що зміни десь згортаються або вони не є ефективними.
Чи потрібна військова прокуратура?
Чи потрібна військова юстиція загалом. Анатолій Матіос говорить взагалі, що нам потрібна ціла вертикаль: починаючи з військових слідчих, військових прокурорів, закінчуючи військовими судами. Я в цьому абсолютно не переконаний, я завжди був опонентом цього: і військових судів, і військової юстиції як системи загалом. Я не думаю, що в цьому є крайня необхідність. Можливо, військова прокуратура буде теж однією з тих сфер, які підлягатимуть змінам.
Зміни в ній чи зміни в факті її існування? Ваша позиція.
Моя позиція в тому, що я не бачу необхідності в існуванні військової прокуратури.
Говорять про те, що ви основний претендент на посаду генерального прокурора. Зрозуміло: вас назначать – ви будете, не назначать – не будете. А яким є ваше бажання? Чи ви бачите себе генеральним прокурором?
Мені здається, що це запитання не зовсім, можливо, скромне і не зовсім коректне. Я не відчуваю жодного дискомфорту в тому, що мені доведеться робити на посаді генерального прокурора, якщо цей факт відбудеться.
Читайте також: Ідей багато, – Рябошапка про перші кроки у разі призначення генпрокурором
Тобто я не можу говорити, що ця робота для мене некомфортна чи доставлятиме якийсь дискомфорт тим, що нібито я відчуватиму себе не на своєму місці. Цього немає.
Руслан Рябошапка, відповідаючи на питання про крісло генпрокурора
Державне бюро розслідувань – новий орган, в якому відразу з’явилося купа конфліктів.
Де в нас немає конфліктів?
Це теж правда. Але, як на мене, в ДБР відразу закладений конфлікт в тому, що є керівник, його заступник, рішення приймаються колегіально. Це ж та історія, що і в НАЗК, в якому працювали ви. Коли декілька голів…
Є така проблема. Можна навести інший приклад. Є багато органів, які є колегіальними і які працюють. Та сама Центральна виборча комісія. Нікому ж в голову не приходить зробити її одноособовою. Питання, мабуть, в чомусь іншому. Можливо, в людях.
Якщо би процес добору керівництва був більш якісним і менш заполітизованим, то не було би таких конфліктів. Але оскільки нам на цьому етапі важкувато досягнути оцієї меншої заполітизованості і більшої якості, ми будемо рухатися шляхом створення одноособових органів, які би керувалися однією людиною. НАЗК – однозначно так. Законопроект готовий. В першу чергу.
ДБР – я не можу сказати, що це буде один із пріоритетів, але очевидно, що є процесуальні речі, які необхідно змінити, які теж можуть сприяти підвищенню ефективності роботи бюро. Питання ефективності управління органом існує.
Візуально, принаймні медійно, виглядає, що ДБР почав активніше працювати продовж останніх декількох місяців
Це те, що хотіло суспільство від правоохоронних органів, не тільки ДБР. І НАБУ, і САП теж почали працювати активніше. Це означає, що нема чиннику, який їх стримує, немає політичної волі заважати цим органам працювати так, що не дай Боже, владі було боляче від цієї роботи.
Президент зустрівся в перші ж дні на посаді з керівником НАБУ і САП. Він буде всіляко сприяти незалежності роботи цих органів. В них повний карт-бланш, але вони повинні максимально ефективно використовувати цей карт-бланш. Окремо такої зустріч не було, мені здається, з керівником ДБР, але цей сигнал був почутий Романом Михайловичем. Мені здається, що ДБР достатньо активно та ефективно працює.
Про поліцію
Останнє питання щодо правоохоронних органів – це Національна поліція. Реформа теж пройшла і дуже є багато претензій. Якщо до Нацгвардії менше питань, то щодо Нацполіції…
Національну гвардію ми просто бачимо найменше, вона найменше спілкується з людьми. Водночас Нацполіція – це орган, який, мабуть, найбільше спілкується і повинен спілкуватися з нашими громадянами.
Реформа досить непогано почалася, цього не можна заперечувати, але, на жаль, було багато чинників, які призвели до того, що темп реформи уповільнився.
Очевидно, що ми хотіли б надати нового поштовху цій реформі, ми б хотіли відновити той хороший початок, який був з Нацполіцією, а також завершити, можливу, реформу органів блоку, який стосується, виявлення і розслідування злочинів експертної діяльності і багатьох видів діяльності Нацполіції. Це необхідно робити і цей поштовх теж необхідний.
Виглядало так, що поліцію ми бачимо і відбулась реформа в тій частині поліції, яку ми бачимо постійно, – патрульній, а далі все зупинилось…
Був певний поетапний план реформування поліцейського блоку, але сталося так, що, можливо, не видиміша частина почала реформуватися. Потім ситуація в країні виявилась такою, що він (поетапний план, – 24 канал) трохи загальмувався.
В рамках комісії з питань правової реформи, склад якої незабаром вже буде затверджений, президент проведе засідання. Одним з пріоритетів є реформування органів кримінальної юстиції і всього комплексу – і поліцейського блоку, і блоку, який стосується ДБР, кримінального процесу та кримінального права та органів прокуратури.
Зеленський, коли був на Закарпатті сказав, що незабаром у нас буде своя Генпрокуратура, і своя Національна поліція. І якщо з Генпрокуратурою зрозуміло, чому вона потрібна своя, то візуально наче виглядає так, що зараз співпраця Офісу Президента і Міністерства внутрішніх справ є не конфліктною. Чи все ж є на цьому етапі якісь суперечності?
Мені здається, що це добре, коли є співпраця між Офісом Президента і МВС, а також іншими органами. В нас прекрасна співпраця з Мінфіном і з багатьма урядовими установами. Добре, коли немає конфліктів всередині країни, добре, коли є різні позиції чи суперечності, але конфліктів немає.
Так, це добре. Але тоді я зачепився за фразу, що у "нас буде своя поліція", ніби зараз є якісь проблеми
Я не думаю, що президент мав на увазі про проблеми у відносинах з МВС. Принаймні, я їх не бачив, та й ви напевно не бачите.
Щодо міністра внутрішніх справ. Так багато пророкують, що це буде Аваков. Він має шанси?
Не можу сказати. Це рішення парламенту. Парламент визначиться з складом Кабінету міністрів.
Ви, якщо я не помиляюсь потрапили в команду Зеленського через зустріч, коли обговорювали антикорупційний порядок денний…
Йшла мова про антикорупційну реформу, про першочергові заходи і дії нового президента. Звучали різні теми, зокрема, і щодо роботи САП, що робити з НАБУ, яка доля НАЗК і які можливо інші рішення у антикорупційні стратегії.
Щодо НАБУ і САП, то ми бачимо результат, ми бачимо, що конфлікт, який був досить гострим між Артемом Ситником і Назаром Холодницьким, зараз згладжений, вони спілкуються і досить ефективно. Наскільки я знаю комунікація є між ними і між установами, детективи спілкуються з прокурорами, багато справ готові до того, щоб бути переданими вже до суду. Через місяць запрацює новий Антикорупційний суд. Я думаю. Ми побачимо там досить багато резонансних матеріалів.
Про Холодницького
Чи стоїть питання звільнення Назарія Холодницького так гостро на порядку денному?
Президент поставив в перші дні, коли ми зустрічалися, цю проблему. Він запитав, чи ви зможете працювати, якщо зможете, то покажіть цей результат.
Люди показують результат, якщо він буде такий і надалі, то тоді зникає необхідність в тому, щоб перезавантажувати ще й ці інституції.
Читайте також: Холодницький – проблема для антикорупційної прокуратури, – посол ЄС
Ми ж виходимо не з процесу, коли нам необхідно перезапустити, перезавантажити, перепризначити. Ми виходимо з того, чи ці органи можуть давати результат. Якщо є результат, то ми повинні допомогти і не заважати. Можливо більше просто не заважати.
Чому Назарія Холодницького можуть звільнити?У 2018 році в кабінеті Назарія Холодницького, а саме в акваріумі, знайшли "жучок" для прослуховування. Зробила це Генпрокуратура на прохання НАБУ, яке відкрило провадження проти голови САП.
НАБУ підозрювало, що Холодницький зливав інформацію фігурантам кримінальних справ про хід проваджень, попереджав їх про обшуки, допомагав уникнути кримінальної відповідальності.
У січні 2019 року ГПУ закрила "акваріумну справу" через "відсутність події кримінального правопорушення" та "відсутність у діянні складу кримінального правопорушення". Однак у березні посол США в Україні Марі Йованович сказала, що Холодницького треба звільнити задля цілісності антикорупційних інституцій.
Назар Холодницький
Про антикорупційні органи
НАЗК дуже цікавий орган, він має дуже широкі повноваження і великий потенціал. Що плануєте робити з НАЗК?
Я б сказав, що НАЗК – це ключовий орган в антикорупції країні, але він став якимсь хвостом, який тягнеться за іншою антикорупційною інфраструктурою. Варіант один – тут власне неможливо якось допомогти йому працювати ефективно – це треба змінювати. Змінювати керівництво, посилювати апарат, оскільки там дуже великі кадрові втрати. Думаю, що ми це дуже швидко зможемо зробити.
Я писав про це так зване "есе", коли був конкурс на посаду члена НАЗК. Це власне локомотив антикорупційних реформ, інтелектуальний центр, який, насамперед, оцінює все, що відбувається в країні, який може дати оцінку, де найбільші втрати в країні від корупції і запропонувати швидкі рішення.
Тобто це постійний моніторинг проблеми корупції в країні, якого ми сьогодні не бачимо. Це постійний центр, який забезпечує взаємодію між всіма елементами антикорупційної інфраструктури, між НАБУ, САП, армоагенством щодо розшуку і менеджменту арештованих активів. Цієї ефективної комунікації між антикорупційними органами ми теж не бачимо.
Читайте також: НАБУ, САП, НАЗК і ДБР: чим займаються антикорупційні органи
Це запобігання чи очищення служби через врегулювання конфлікту інтересів, через врегулювання проблем пов’язаних з незаконним лобіювання, очищення через видалення з публічної служби людей, які мають незаконні статки. Це дуже великий блок, можливо, один з найважливіших – це запобігання політичній корупції. Ми бачимо, що функція провалена і в принципі не реалізується.
Десь лише технічно гроші виділяються, але контролю за грошима на фінансування політичних партій, на проведення виборчих кампаній немає, його просто не існує.
Які точкові дії треба зробити для того, аби це запрацювало?
Все залежить насамперед від політичної волі. Все йде від керівництва. Новий керівник має, по-перше, зміцнити кадровий потенціал, по-друге, зміцнити правильні пріоритети роботи органу. Орган не повинен ганятися, умовно кажучи, чи переслідувати вчителів, лікарів, керівників сільських рад, а займатися топ-корупцією, топ-чиновниками і топ-політиками. Визначення пріоритетів і далі визначити, яким чином ефективно реалізовувати кожну з цих функцій.
Якщо це антикорупційна політика, то мають бути поставлені чіткі завдання, яким чином здійснюється моніторинг, з ким, насамперед, має бути контакт, з тим, щоб з’ясовувати проблему і напрацьовувати рішення.
Так само щодо конфлікту інтересів виставляються пріоритети, наприклад, ми працюємо сьогодні з топ-рівнем та з’ясовуємо, де є конфлікт інтересів народних депутатів, членів уряду у керівників чи працівників Офісу Президента. Зосереджуємо всі ці зусилля на цьому блоці. Те саме з деклараціями, тобто виділяється блок і проводиться активна робота з деклараціями не вчителів чи лікарів, а з керівництвом держави.
НАЗК так і не дали доступ до реєстрів?
Не дали і це було зроблено навмисно. Це було зроблено всупереч закону і це було пов’язано з тим, щоб не дати розгорнути в повній мірі ефективно антикорупційну інфраструктуру.
Закон, який дає НАЗК право доступу до реєстрів, він такий самий дослівно, а можливо і навіть сильніший в своїх повноваження, ніж закон, який дає право доступу НАБУ до реєстрів. Але НАБУ ці реєстри надали. Коли зрозуміли, що зробили помилку, то вирішили цю помилку не повторяти з НАЗК.
Міністр юстиції досить активно блокував роботу і щодо доступу до реєстрів, і загалом щодо порядку перевірки декларації в частині роботи НАЗК.
Автоматична перевірка цих декларацій вона є?
Механізм є. Ця автоматична перевірка почала працювати. Існують алгоритми, але вона знову ж таки не може повною мірою функціонувати без автоматичного доступу до реєстрів. Тобто він у великій мірі обмежений.
Ми це вирішуємо законопроектом першочерговим, там де буде передбачено перезавантаження НАЗК, там же ж вирішуються проблеми щодо автоматизованого доступу до реєстрів, з переформулюванням порядку здійснення перевірки декларацій та багато речей, які полегшують роботу агентства.
НАБУ і САП – це два органи, які варто розглядати разом. Ви зараз задоволені роботою цих органів?
Я не можу сказати, що ми не задоволені. Та мабуть і суспільство не може сказати, що незадоволене роботою НАБУ та САП.
Залишилась, можливо, найважливіша частинка їхньої роботи. Це те, що буде виходити із Антикорупційного суду незабаром у вигляді як обвинувальних, так і оправдальних вироків. Ми не можемо змушувати зараз виключно обвинувальних вироків, бо вони повинні бути справедливі.
Можливо, ще важливіше – це знайти заховані, вкрадені активи в країні і повернути їх. Можливо я так би і сфокусував пріоритети роботи НАБУ і САП. Не посадити в тюрму чиновника, а знайти те, що було вкрадено і повернути державі.
Це реально?
Абсолютно.
Повноваження НАБУ
Коли можна очікувати результатів?
Я б очікував найближчих результатів десь до кінця року. Якщо з вересня почне працювати суд, то можливо десь до кінця року ми побачимо вже декілька десятків перших вироків. В якомусь із документів зафіксовано зобов’язанням України, що до кінця року буде 20 чи 25 вироків винесено Антикорупційним судом. Побачимо, це, в принципі, реально.
Старі справи, ті які були до 2014 року. Вони пішли в небуття чи їх можна повернути?
Чесно кажучи, нам варто бути чесними зі суспільством і сказати, що велика кількість цих справ скоріш за все є втраченою. І це мабуть буде одним найбільш болючих тем для нового генпрокурора, яким би він не був. Ревізувати ці всі старі справи, а багато з них дуже важливі, які тягнутись, наприклад, з 2001 року, як справа Георгія Гонгадзе.
Мабуть іноді краще бути чесними і сказати правду, що, на жаль, тут результату ми не зможемо дати або не можемо дати той результат, на яке очікує суспільство, ніж продовжувати брехати і змушувати суспільство вірити в якісь сподівання.
Зі справою Майдану та ж ситуація?
Важко сказати мені. Це треба бути генпрокурором, щоб зрозуміти, що є в справі і чого там немає, і які перспективи.
Антон Голобородько та Руслан Рябошапка
Скільки вам потрібно прийняти законопроектів одразу для того, аби все, про що ми говорили, запрацювало?
Ми з Русланом Стефанчуком почали працювати над планом першочергових ініціатив. В нас вже за сотню перевело першочергових законопроектів.
Я думаю, якщо брати правовий блок, то це першочергові зміни до прокуратуру, до закону про судоустрій, це зміни щодо незаконного збагачення і цивільної конфіскації, щодо роботи Вищого антикорупційного суду, щоб ми не заблокували його роботу зі самого початку. Також це зміни до кримінально процесуально кодексу, який перешкоджає роботі всіх слідчих органів, не лише НАБУ, САП, а також перезавантаження НАЗК.
Я думаю, що найменше – це десяток-півтора законопроектів будуть прийняті в перші ж дні роботи парламенту. Вони можуть дати поштовх до роботи всієї судової системи та системи органів правопорядку.
Про те, що ми говорили, то видається, що у вас є ґрунтовне бачення того, що робити. І наче, здається, що є прагнення. Я можу побажати вам лише успіху.
Я вам скажу більше, я вже перейшов ту стадію, коли в мене було якесь побоювання, крім знань і навичок, вже немає і страху.
І повернусь до того з чого ми починали – зміни будуть. Країна втратила дуже багато часу і в нас більше нема можливості затягувати та зволікати зі змінами. Зміни будуть і вони будуть нав’язуватись досить жорстко, швидко і рішуче.
Що таке програма "Голобородько"Голобородько про Голобородька. Це програма 24 каналу, де журналіст Антон Голобородько розповідає про те, що відбувається за стінами Банкової за нового президента, зокрема, – беручи інтерв'ю у найбільш наближених до президента осіб. І пояснює, чому не варто плутати Володимира Зеленського з його героєм Василем Голобородьком.
інші інтерв'ю програми "голобородько"