Про шкоду та користь гомеопатії від відомого популяризатора науки
Ася Казанцева – одна з найвідоміших наукових журналісток Росії, за свою діяльність отримала премію "Просвітитель".
За вісім років кар’єри вона встигла попрацювати головним редактором журналу "Здоров’я", колумністом Slon.ru та "Вокруг света" і написати два бестселери. У рамках Форуму видавців Ася розповіла про наукові міфи, зокрема і гомеопатію, пише The ukrainians.
Міф про гомеопатію
Гомеопатію винайшов Самуель Ганеман на межі XVIII-XIX століть. Він був розчарований у тогочасній медицині. Це не дивно, бо тоді зазвичай лікували ртуттю, миш’яком, кровопусканням та іншими радикальними методами.
Головною ідеєю гомеопатії було те, щоби знайти певну отруту, згодувати її здоровому добровольцю — і подивитися, як він на неї реагуватиме. І якщо реакцією на цю речовину буде, наприклад, нудота, то, відповідно, цією речовиною треба буде лікувати нудоту.
Читайте також: У Києві презентували інноваційні підходи до вирішення проблем здоров'я
Другою ідеєю, яка відкидає небезпечність гомеопатії, є розведення діючої речовини до неймовірно малих пропорцій. Тобто за своєю суттю гомеопатичні препарати — це різні отруйні речовини, розведені в багато-багато разів.
Ідею Ганемана ще за його життя критикували, бо ж у безкінечно розведених речовинах може просто не залишитися діючих молекул. На той час про мікрорівень будови світу знали ще мало, проте сьогодні за допомогою числа Авогадро можна довести цю гіпотезу.
Наприклад, якщо ми захочемо максимально розділити 100 мілілітрів горілки і збільшимо її кількість у 100 разів за допомогою розведення 12 разів поспіль, то в одній порції нашого розчину з імовірністю 60% буде хоча б одна молекула.
Читайте також: Вчені розповіли, як фільми допомагають подолати біль
Думаєте, гомеопати не застосовують таких великих розведень? Наприклад, препарат «Оциллококцинум» розводять 200 разів. Тобто ймовірність наявності молекули в препараті така ж, якби качка пролітала в сусідньому всесвіті. А в Росії на ньому заробляють близько 2,5 мільярдів рублів на рік.
Інноваційна гомеопатія маскується під сучасну медицину. Наприклад, є дуже популярний гомеопатичний препарат "Анаферон", котрий позиціонують як противірусний засіб.
До його складу входять антитіла до білка інтерферону, який є ключовим у функціонуванні імунної системи. І можна було б дискутувати про ефективність такого способу лікування.
Читайте також: 6 рецептів від осінньої хандри: рекомендації психолога
Адже за більшої кількості антитіл до інтерферону в організмі людини, певно, буде виділятися більше самого білка, відтак боротьба з вірусом стане активнішою. Проте не забуваймо, що гомеопатичні препарати дуже сильно розводять. Тому діючої речовини в одній таблетці "Анаферону" є 3х10-23 грам. Тобто вам дуже пощастить, якщо в одній із трьох пігулок буде хоча б одна така молекула.
Для XVIII століття гомеопатія була геніальною ідеєю. Є дані про те, що в гомеопатичних лікарнях люди рідше помирали від холери (лише в 63% випадків), ніж у звичайних.
І хоча така інформація неточна, очевидно, що людина з інфекційною хворобою почуватиметься краще, якщо її годувати цукровими кульками та водою, ніж якщо їй робити кровопускання і годувати продуктами ртуті та миш’яку.
Але річ у тім, що при лікуванні сучасними препаратами людина помре від подібного захворювання лише в 95% випадків. Тому гомеопатія сьогодні є неефективною.
Читайте також: 5 фактів, які доводять користь денного сну
Віднедавна офіційні установи, які займаються охороною здоров’я, почали випускати різноманітні документи, що спростовують користь гомеопатії. Наприклад, австралійський уряд оприлюднив великий аналіз усіх досліджень гомеопатії за 2015 рік.
У ньому вказано, що "гомеопатією не мають лікувати людей, що страждають хронічними або серйозними хворобами. Люди піддають своє здоров’я ризику, якщо використовують гомеопатію та ігнорують традиційну медицину".
Ефективність гомеопатичних препаратів найчастіше доводять тим, що вони допомагають вилікувати застуду чи грип. Але людина одужує від них так само швидко, навіть якщо не приймає жодних ліків. Бо ці хвороби зазвичай просто минають.