Олександру 15 років. Він з дитинства не ходить і не розмовляє. Має вроджений дитячий церебральний параліч. Втім, щодня юнак робить зарядку разом із мамою.
Читайте також: Школи у Харкові стануть доступнішими: інклюзивна освіта у дії
"Звичайно, зміни є. Так би його скрутило в баранячий ріг. Вже давно й лежав би. Він хоче уваги", – розповіла мама підлітка Галина Улаєва-Гробова.
З сином Галина цілодобово. Вони щодня прогулюються і навіть бігають. Виходять, зазвичай, вдосвіта. Так менше машин і людей.
Я хочу, щоби моя дитина жила, щоб вона брала участь в цьому житті, щоб вона не просто була вдома зачинена, лежала на дивані. Це сприймають по-різному. Дехто каже, що робити нема чого. Саша сприймає дуже добре це все,
– зазначила мама Олександра.
Зайнятися бігом жінку спонукав старший син. Показав фільм про чоловіка на візку, який хотів бути для свого маленького сина повносправним батьком, і вони разом зайнялися спортом. Ідея так надихнула жінку, що вона вирішила теж бігати.
Галина – дружина військового. Чоловік у складі миротворців на 10 місяців поїхав служити в Ліберію. Повернеться аж у березні. Коли ж в Україні, то служить у Києві, тож більшість часу жінка з Сашком удвох. Сусіди Галиною захоплюються.
Я завжди вранці встаю, п’ю каву на балконі й спостерігаю. Вона таку силу волі має. Вона такі два кола великі робить. Я би так не змогла, та ще й з дитиною,
– сказала сусідка жінки Оксана Микита.
Живе сім'я у невеликій кімнатці гуртожитку. Ліфта тут немає, тому щоденні спуски по сходах даються жінці не без труднощів. Родина звернулася до благодійних фондів з проханням допомогти встановити підйомник у під'їзді.
Читайте також: Джемілєв, Чубаров і Джамала урочисто відкрили освітній центр для переселенців з Криму
Галина не професійна спортсменка. Втім, разом із сином у тандемі вони вже бігли 10 кілометрів на змаганнях у Луцьку та у Києві. Тепер мріють подолати 21 кілометр.