Таку думку 24 каналу висловив політолог Валерій Димов.
Читайте також: Закликав відділити Львівщину: у Львові засудили організатора "польської акції"
За словами експерта, Конституційний суд підтвердив, що рішення парламенту, ухвалене з подачі таких сил, як радикальна "Кукіз'15", було незаконним і не відповідає Конституції сучасної демократичної країни, якою є Польща.
Конституційний суд Польщі засвідчив, що територіальні претензії з боку поляків, перекладання відповідальності за те, що відбувалося під час Другої світової війни в Польщі з єврейською меншиною або на Волині з поляками – не можна тлумачити такими, що здійснював цілий народ чи організації, на які поклали відповідальність без суду,
– зазначає Димов.
Політолог наголошує: поляки і українці розуміють, що не можна переносити складні історичні процеси на долю цілих народів.
Польські політики розуміють, що історія складних взаємин з Україною повинна навчити тому, що в нас є спільний ворог – Росія. І поки ми сперечалися, саме Москва отримувала з цього дивіденди. І взагалі Росія стояла за цими антиукраїнськими формулюваннями, оскільки проводить політику натравлювання народів один на одного, щоб гріти на цьому руки,
– розповідає Валерій Димов.
Крім того, на думку фахівця, свою роль зіграла й економічна складова. Поляки збентежені зниженням кількості українців, що їдуть до них працювати. Українці, говорить Димов, – драйвери польської економіки. І зменшення їхньої чисельності в Польщі – наслідок, у тому числі, ксенофобського ставлення до українців. Тому що коли польський парламент ухвалює закони, де українці погані – це небезпека для наших громадян. Цей негатив переходить у побут.
"Стратегічно Польща – партнер України. Ми повинні бути союзниками в тій війні, яку веде Росія проти демократичної Європи. Рішення конституційного суду Польщі відновить переговори спільної українсько-польської комісії щодо вирішення історичних конфліктів, яка тривалий час не працювала через польський закон. Потрібно відновлювати зруйновані пам’ятники українцям на території Польщі. Поляки можуть відновити участь в ексгумації загиблих співвітчизників на території України. І не політизувати ці процеси", – наголосив Валерій Димов.
Нагадаємо, конституційний суд Польщі визнав неконституційними положення оновленого закону про Інститут національної пам’яті (ІНП) із визначеннями "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".
Як відомо, так званий антибандерівський закон набув чинності 1 березня 2018 року. У червні президент країни підписав чергову зміну до цього закону, що скасовує положення накладання штрафу або позбавлення волі за приписування польському народу та державі відповідальності за злочини Третього Рейху. Проти змін до закону про ІНП виступали Ізраїль, США та Україна. Зміни дозволяють польським правоохоронцям порушувати кримінальні провадження проти осіб, котрі заперечують злочини українських націоналістів у 1925-1950 роках, а також злочини українських формувань, які співпрацювали з Третім Рейхом під час Другої світової війни. За заперечення таких злочинів загрожує штраф або позбавлення волі до трьох років.
Що таке Закон про Інститут національної пам'яті?Це так званий "антибандерівський закон". Документ передбачає кримінальну відповідальність кожному, хто на території Польщі публічно вживатиме термін "польські концтабори", а також визнаватиме співучасть польської держави або її народу в Голокості, або заперечуватиме "злочини українських націоналістів". Порушникам у Польщі загрожує штраф або тюремне ув'язнення до трьох років.
26 січня закон прийняли у польському Сеймі, а 6 лютого його підписав президент Польщі Анджей Дуда. У той же час глава Польщі опротестував положення оновленого закону про ІНП, в яких використані словосполучення "українські націоналісти" і "Східна Малопольща". Він також звернувся в Конституційний суд Польщі з проханням дати оцінку нововведенням, таким чином, не виключивши, що в закон ще можуть бути внесені зміни.
Віце-спікер Сейму Польщі, голова клубу правлячої партії "Право і справедливість" Ришард Терлецький також заявляв про можливе внесення поправок в закон про Інститут національної пам'яті і зазначав, що його частині, що стосується українців, потрібна певна поміркованість.