Саме так у 2023 році Україна зустрічає Міжнародний день освіти, який сьогодні, 24 січня, відзначають у світі. Поки у цей день у різних країнах відбуваються переговори щодо покращення якості та умов освіти, наша держава оцінює освітні втрати.

До теми "Продемонструвала війна": Зеленський розповів, якою має бути освіта в Україні

Про те, як вплинула війна на сферу освіти в Україні, якими є втрати, чим вони небезпечні та що чекає на освітню сферу після війни, читайте у матеріалі 24 Каналу.

Виклики для освіти у час війни

Повномасштабна війна стала неабияким випробуванням для сфери освіти так само як і для всієї України. Але наша держава, чи не єдина у світі, у час активних бойових дій не зупинила процес навчання. Все ж сфера освіти зіштовхнулася із такими значними викликами:

  • зміна форми навчання учнів та студентів;
  • часті повітряні тривоги;
  • виїзд значної кількості дітей за кордон;
  • нищення Росією освітньої інфраструктури України;
  • блекаути, відсутність інтернету.

А це призводить до значних освітніх втрат.

Освітні втрати – це прогалини у знаннях і навичках, які виникають під час освітнього процесу. Це відставання у результатах навчання від очікуваного результату,
– зазначає аналітикиня центру Cedos Юлія Назаренко.

Загалом ситуація є різною у різних регіонах України. На це впливає близькість до лінії фронту, частота повітряних тривог, формат навчання, блекаути. Зокрема, через повітряні тривоги та відсутність світла й інтернету діти не можуть нормально вчитися. Це також доволі негативно впливає на рівень освітніх втрат.

Чим небезпечні освітні втрати

Експерти попереджають: у час війни через різноманітні проблеми діти можуть втратити мотивацію вчитися. А це у майбутньому позначиться на їхній кваліфікації, кар'єрі та зарплаті. Також важким може бути процес відновлення навчання та адаптації до нових умов дітей-переселенців та біженців.

Відтак для покращення ситуації варто передусім гарантувати безпеку дітям та вчителям, надати їм доступ до навчальних матеріалів і ресурсів, також удосконалити методи дистанційного навчання, при потребі надавати дітям психологічну допомогу тощо. Українська освіта має адаптуватися до тих воєнних реалій, в яких опинилася країна.


Зруйнована росіянами українська школа / НУШ

"Україна ризикує втратити ціле освітнє покоління"

Значною проблемою є і те, що значна кількість учнів та вчителів покинули країну. До того ж фахівців непокоїть невідповідність навчальних програм – української та іноземних. Тож дітям, які повернулися з-за кордону, важко адаптуватися до програми рідної школи. Зокрема, якщо вони не вчили в іноземній школі українську мову, літературу та історію України. Та й засвоюють закордонну програму учні по-різному. На це впливає знання чи незнання мови відповідної країни.

Так, через незнання мови діти можуть взагалі не отримувати знання, а це також призводить до значних освітніх втрат. Тож експерти переконують, що для дітей варто організувати індивідуальні та групові консультації. Із фінансуванням допомагають міжнародні партнери. Однак фахівці переконані, що варіанти зменшення освітніх втрат варто розробляти вже, закладати у бюджеті кошти на їхню реалізацію та впроваджувати згодом на державному рівні.

Освітній омбудсмен України Сергій Горбачов, окрім виїзду українських дітей за кордон, значною проблемою вважає також організацію навчання. Він переконаний, що у навчальних закладах, де це можливо, варто поєднувати різні формати навчання.

Гострою проблемою є і те, що чимало дітей можуть не повернутися на Батьківщину. Також після закінчення війни частина українців виїде за кордон на навчання у вишах.

Читайте "На крові довели": чи треба було викидати історію України зі списку обов'язкових предметів НМТ

Як подолати прогалини

Фахівці вже зараз застерігають, що саме значні освітні втрати, які спричинила війна, цьогоріч і надалі можуть стати однією із найгостріших або й кризових проблем української освіти.

Юлія Назаренко наголошує, що перш за все в Україні треба відбудувати освітню інфраструктуру та надати дітям якісний доступ до освіти. Адже багато навчальних закладів у нашій державі зруйновані, пошкоджені та розграбовані росіянами. Та попри все вчителі та учні намагаються адаптовуватися до чинних викликів та обставин.


Українські діти вчаться у час відключень світла / Укрінформ

До слова, президент України Володимир Зеленський днями наголошував, що українська вища освіта у післявоєнний період має бути конкурентоспроможною та сучасною. Найголовніший показник рівня вищої освіти, на його думку, – коли будь-яка держава хоче такого студента та фахівця. Глава держави також наголосив, що освіта має бути актуальною і відповідати потребам сьогодення – але без втрат стандартів і надбань. Війна продемонструвала Україні, в яких сферах потрібна модернізація. Удари російських ракет та дронів загострили проблему захисту та переформатування електромереж, кібератаки посилили важливість захисту фінансових інституцій, а блекаути вказали на необхідність розробки та впровадження технологій, які працювали б навіть за умови повного відключення всього.

Батьки учнів та студентів при цьому наголошують, що варто впроваджувати в Україні справді європейську систему освіти. А це передбачає:

  • відбудову та модернізацію навчальних закладів;
  • усучаснення системи освіти та адаптацію до викликів часу;
  • жодних поборів та батьківських чатів;
  • розвиток у дитини поваги до себе, розкриття її індивідуальності, здібностей тощо.