Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Росія використовує їх як товар, – Клімкін про долю українських моряків у полоні РФ

      Павло Клімкін
      Павло Клімкін / 24 канал

      Україна мала б шанс звільнити власних політв’язнів із російського полону, якби РФ не була настільки зацікавлена у втручанні у виборчий процес країни. Росія ж використовує усіх українських заручників як розмінну карту.

      Наразі Україні важливо домовитись із Євросоюзом та США про спільну позицію стосовно свободи мореплавства у Чорному та Азовському морях. Після відкритої агресії Росії поблизу Керченської протоки узгодження цього питання для України є вкрай важливим, заявив глава вітчизняного МЗС Павло Клімкін в інтерв’ю "Цензор.нет".

      Читайте також: Клімкін розповів, коли Україна може розірвати угоду з РФ по Азовському морю

      Росія свідомо використовує військовополонених моряків як товар. Причому вона використовує і своїх громадян як товар. І грається ними в контексті виборів. Я ризикну сказати, що якби не бажання Росії за будь-яку ціну втручатися у вибори, у нас був би шанс звільнити в'язнів,
      – розповів міністр.

      Він наголосив: використання полонених як розмінної карти в контексті виборів значно ускладнює процес. Це, на його думку, є фундаментальною проблемою у питанні звільнення бранців: і військовополонених, і політичних в’язнів, і заручників.

      Наразі є лише частина міжнародно-правового визначення відкритої агресії Росії проти України на морі.

      "Європейські міністри погодили 18 лютого в Брюсселі санкції, які є видимою частиною відповіді на напад Росії поблизу Керченської протоки. Я мав нагоду з ними це детально обговорити на зустрічі друзів України в ЄС. Сполучені Штати теж готують санкції. Поки не можу сказати, які. Але реакція буде і символічною, і ефективною", – додав Клімкін.

      На думку глави МЗС, є ще один важливий момент. Україні потрібно отримати спільну позицію стосовно свободи мореплавства у Чорному і Азовському морях та в Керченській протоці. Щодо санкцій, то їх поява та погодження є позитивним зрушенням, проте Клімкін все ж очікує від Європи більшого.

      Тепер мене всі питають про санкції ЄС: це перемога, чи це зрада. Оскільки вони поки що є тільки персональними. Те, що ЄС погодив такі санкції, – безумовний плюс. Мені б, звичайно, хотілося більшого. Над цим ми і будемо працювати далі. Але згадайте інші санкції ЄС, наприклад, після "Новачка". Ви вважаєте їх достатніми?
      – поставив риторичне запитання Клімкін.

      Що сталося у Керченській протоці?25 листопада 2018 року російські прикордонники протаранили буксир українських військових на їхньому шляху до порту Маріуполя. Згодом росіяни обстріляли українські судна та поранили 3 моряків. Так, Росія захопила 2 українські катери "Нікополь" і "Бердянськ", а також – буксир "Яни Капу" та взяла у полон 24 моряків – членів екіпажів суден.

      Українських моряків російські окупанти спочатку арештували в анексованому Криму, а згодом відправили до московських СІЗО. Хлопці заявляють російському слідству, що є військовополоненими.

      Окрім того вже майже рік Росія блокує в Азовському морі іноземні судна, що прямують до українських портів. Час затримки кораблів може сягати понад тиждень. Через це українська економіка зазнає чималих збитків.

      24 січня Парламентська асамблея Ради Європи прийняла українську резолюцію по Азову, де Україна вимагає звільнення моряків і політв'язнів у Росії.

      Наразі представники США і Євросоюзу близькі до того, щоб узгодити санкції проти Росії у відповідь на захоплення українських моряків і кораблів у Керченській протоці. Ці санкції можуть бути введені протягом найближчих 2 місяців.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук