Імпорт електроенергії з Росії та міфи Ахметова
Доля експорту була мінімальною, але вона не дозволяла монополії Ріната Ахметова накручувати будь-яку ціну, що заманеться. Так, зменшення залежності від Росії можна тільки вітати, але якраз компанія ДТЕК Ахметова вкладає чималі кошти в російську економіку через шахтоуправління "Обухівське" в Ростовській області РФ. Так само, до речі, його компанія "Метінвест" закуповує в Росії коксівне вугілля, а коли його обсяги падають, починає дуже перейматися через це.
К теме Імпорт електроенергії та вугілля з Росії: Україна вводить спеціальне мито
Другий аргумент Ахметова полягає в тому, що завдяки присутності російської електроенергії в ДТЕК не вистачає коштів для зарплат енергетикам. Це більше ніж абсурдне твердження. Купувати віллу короля Леопольда ІІ на Лазуровому узбережі Франції гроші в Ахметова є. А перенаправити потоки на власних робітників – немає.
Офіційна статистика теж викриває його несправедливе нутро.
- Компанія "ДТЕК Павлоградвугілля" – основний актив Ахметова у видобутку вугілля – за 2019 рік показала чистий прибуток у 6,7 мільярда гривень.
- Ще 3,5 мільярда гривень прибутку у "ДТЕК Трейдинг" – компанії-прокладки, яка купує вугілля у шахт Ахметова і продає його на станції Ахметова.
Читайте также Коломойському немає що втрачати: сценарій олігарха небезпечний для України
Третій міф, який розганяє Ахметов, полягає в тому, що в Україні, виявляється, дешева електроенергія.
Просто порівняємо дані на 18 березня:
- Базова ціна в Україні становила 45 євро 20 центів за МегаВат * годину.
- Це дорожче, ніж в Польщі – 39 євро 44 центи.
- Це дорожце, ніж в Румунії – 29 євро 52 центи.
- Це дорожче, ніж в Угорщині – 29 євро 45 центів.
- А головний абсурд полягає в тому, що споживачі трьох західноукраїнських областей – Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської – які входять в так званий острів Бурштинської ТЕС, платять майже двічі більше, ніж в країнах-сусідах – 56 євро 65 центів.
Смотрите видеоблог Сергея Лещенка "Чесна політика" за 26 марта 2020
Єдину функцію, яку виконував імпорт з Росії – це бути індикатором, яка має бути справжня ціна, а не "хотєлкі" Ахметова, який вже не знає, який ще палац у Франції придбати. Наслідком стало зниження вартості електроенергії для всієї промисловості. Візьмемо для прикладу Укрзалізницю. У грудні 2019 року ми заплатили на 119 мільйонів гривень менше, аніж у липні. При тому, що споживання було більше на 15%. Тобто економія через нижчий тариф у річному вимірі могла становити мільярд гривень. Лише на Укрзалізниці! Але це, схоже, більше неможливе.
Такий імпорт раніше виконував функцію "рушниці, яка висить на стіні", тобто мав психологічний ефект – унеможливлював цінові змови та неконтрольоване зростання цін. Фізичного впливу на енергосистему він не мав,
– зазначив керівник енергетичного комітету Ради Андрій Герус, і з ним складно не погодитися.
Про який ризик для України можна вести мову, якщо імпорт електроенергії і за 3 зимових місяці становив 0,2% від нашого споживання. Для порівняння, в деякі місяці 2018 – 2019 років імпорт дизеля з Росії досягав 50 %, а по скрапленому газу для автомобілів пропан-бутан російська складова становила кожен третій літр.
Імпорт вугілля з Росії і виграш олігарха
А тепер подивимося, як вплине ситуація з фактичною забороною імпорту вугілля. Ціна з Росії, за якою воно іде в Україну, не містить політичної складової – вона ринкова. Зате, забороняючи вугілля з Росії марки Г, автоматично під дію обмежень потрапляє і вугілля марки Т – ці дві марки йдуть під одним кодом зовнішьої торгівлі. А значить, його доведеться імпортувати із Південної Африки, що збільшить собівартість для Дарницької ТЕЦ в Києві, Чернігівської ТЕЦ, Сумської ТЕЦ тощо. Також на марці Т працюють декілька блоків Зміївської теплової електростанції, що входить до державної компанії "Центренерго". Тому вони будуть змушені програти конкурентну боротьбу Ахметову.
Читайте также Безславний кінець гучної справи: замах на Шокіна виявився фейком
Ще один приклад, про який каже Герус: Черкаська ТЕЦ, яка працює на марці Г, раніше імпортувала вугілля тільки по одній причині – ДТЕК виставляв ціну вище імпорту. А купити це вугілля більше ніде – Ахмтеов контролює 90% видобутку всередині країни. При чому, в своїх апетитах олігарх вже навіть перевищив легендарний "Роттердам+". На початку березня ціна вугілля у "Роттердамі" становила близько 1100 гривень. ДТЕК же своє вугілля продає на Центренерго по ціні 2000 гривень за тону.
Ну і не варто забувати: обмежуючи імпорт вугілля Г з Росії, прикриваючись гаслами патріотизму, Ахметов возить звідти коксівне вугілля для металургії.
Зрештою, всі ці ігри Ахметова завершаться одним – будуть піднімати ціни на електроенергію для населення. І до цього вже готує парламентське лоббі Ахметова. Зокрема, цю роль на себе приміряє народний депутат від "Батьківщини" Олексій Кучеренко.
Олексій Кучеренко / Фото kucherenko.info
Він турбується за заробітки Ахметова і, не сильно ховаючись, агітує за підвищення цін на електроенергію на 12%.
Ахметов як найбагатший український олігарх, немов спрут, оплутав усі гілки влади та всі політичні табори. Але сила політичного лідерства якраз і полягає в тому, щоб, попри шантаж та намагання сподобатися, поставити олігарха на місце.