Джеймс Кемерон хотів зняти фільм за багатотомною мангою авторства Юкіто Кісіро ще з 1995-го, але зайнявся "Титаніком", потім "Аватаром", і понеслось… 20 років "Аліта" залишалась незакритим гештальтом. На превеликий жаль – і Кемерона, і наш – режисерське крісло він уступив колезі Роберто Родрігесу. Той, звісно, хлопець непростий і старався, але все ж не Кемерон. Родрігес зняв "Від заходу до світанку", "Місто гріхів", "Факультет" і купу частин "Дітей шпигунів".
Також у кіно: "Смертельний лабіринт": виживання — це вибір
У режисерських проектів Роберто Родрігеса ще не бувало бюджету понад 100 мільйонів доларів, а з "Алітою" у руки потрапила вдвічі більша сума. Кемерон залишився причетним у ролі продюсера та сценариста, і поділився своїми дизайнерами спецефектів з Лос-Анджелеської компанії Lightstorm. Ті навіть призупинили роботу над "Аватаром", щоб сфокусуватись на "Аліті". Не в останню чергу завдяки їм "Аліта" здобула свою основну суперсилу — красиві візуалки. Також, відчувається, що фільм знімали в 3D, а не конвертували потім, як воно часто буває.
Але повернімось до суті історії. Далеке майбутнє, 26 сторіччя, епоха масової кібернетизації, в якій люди заміняють частини тіла на технологічні імпланти. Доктор-кібернетик Ідо знаходить на звалищі рештки дівчини-кіборга, мозок якої виявився ще живим. Лікар-механік дає кіборгові тіло та ім’я своєї покійної доньки — Аліта. Кіборг з аномально великими (ну, це для наших часів) очима і добрим серцем не пам’ятає свого минулого і освоюється у світі заново. Дівчина з янгольським обличчям і, як виявилось, диявольською силою, зрідка бачить флешбеки зі свого життя і впродовж фільму перетворюється на воїна. Вона дбає про Ідо, гладить бездомних собачок, закохується, але водночас може легко затіяти бійку в барі, повному небезпечних осіб, чи знищити ворога, який погрожує її близьким. Вона не знає страху, але має дуже стійкі моральні орієнтири. Не вдаватимемось у деталі, аби не псувати вам враження від фільму.
Це все відбувається на фоні поствоєнного міста майбутнього. При чому міста не з тих кращих. Над звалищем, де Аліту знайшов Ідо, височіє останнє із небесних міст. Єдине, яка встояло під час війни під назвою Морок. Найпоширеніша ціль жителів нижнього міста — потрапити у верхнє. Але це практично неможливо.
Світ Звалища позиціонують як жорстокий світ, але розборки в ньому злегка ігрові. Ви не побачите у цьому фільмі крові, а жорстокість обмежується пошкодженнями механічних частин персонажів, з яких час до часу лиється синя жижа, аналог крові для кіборгів. Розтинання на шматки тільки на словах звучить страшно, а візуально творці "Аліти" зробили його достатньо безневинним, щоб кіно отримало віковий рейтинг 12+.
"Аліта" — фільм для перегляду в кінотеатрі. Це саме той випадок, коли необхідно йти в IMAX. Як атракціон фільм працює на відмінно, тому і подобається глядачеві, чого не скажеш про критиків. Річ у тому, що екранізована "Аліта" вийшла поверхневою: чому затіялась велика війна під назвою Морок; навіщо Аліта потрібна верхньому світові; в чому взагалі різниця між тими, хто живе в небесному місті і тими, хто залишається на звалищі; що це за марсіанські технології і чому вони тепер втрачені? Єдиний шлях створити фентезійний всесвіт — це добре продумати його закони і пропрацювати деталі, як, наприклад, у "Аватарі" чи "Володарі перснів". Із Алітою цього не сталося, що трохи розчаровує, бо потенціал у історії багатий. Все ж, результат сприймається дещо сирим — ще б трішки дотягнути.
В будь-якому випадку, побачити ще дві частини пригод Аліти дуже б хотілось, але залежить від того, чи окупиться перша частина, оскільки касові очікування перевищували реальний результат. Можливо, прем’єра на день закоханих — не найкраще рішення, бо "Аліта" більше схожа на літній блокбастер, але радимо не пропускати цей фільм у прокаті. Тим більше, його рейтинг на IMDb — 7,6.
Також у кіно: "Море спокуси": рибальство з Метью Макконахі