І російська авіація завдала перших ударів по Сирії. Саме таким чином Росія стане стороною конфлікту, який триває з 2011 року. І зробить вона це під гаслами про боротьбу з тероризмом.
Читайте также: Танго "Контрабанда": чому нелегальну торгівлю долають "наскільки можуть" і "там, де хочуть"
У цей період санкції проти Росії посиляться – їх розширить і Європа, і США. Ціна на нафту стрімко падатиме нижче рівня у 50 доларів за барель. У розслідуванні щодо збиття малайзійського боїнга з'являтимуться нові факти. Тож Росія поступово перетворюватиметься в міжнародного вигнанця. І Кремль не вигадає нічого кращого, ніж вв’язатись в нову війну – цього разу в Сирії. Війну, яка за різними підрахунками станом на весну 2018 обійдеться Росії від 172 до 245 мільярдів рублів.
Насправді Росія та Сирія ще з радянських часів були партнерами та союзниками. У 1956 році під час "Суецької кризи" Сирія закуповувала зброю в СРСР, а після розпаду Союзу ця співпраця продовжилась. Наприклад, у 2012 об'єм контрактів Росії на постачання зброї до Сирії становив півтора мільярда доларів США.
У 2009 після страшної посухи в деяких сирійських провінціях втрати урожаю та поголів’я худоби досягали 80%. Це спричинило наплив людей, які рятувалися від голоду, у міста, що, у свою чергу, збільшило напругу і створило відповідне підґрунтя для подальших подій. У 2011 з початком так званої "Арабської весни" заворушення почалися і в Сирії.
Наслідки "Арабської весни": у Лівії, Ємені та Сирії розпочалась громадянська війна
Натхненні успішними революціями в Тунісі та Єгипті, сирійські протестувальники збиралися на марші, організовували голодування, заворушення та навіть вдавалися до вандалізму, щоб позбутись майже п'ятдесятилітнього правління партії "Баас". Проти заколотників використали снайперів та танки. В особливо неспокійних регіонах вимикали електроенергію та воду, а також починали конфіскації харчових продуктів.
Проблем додавало і релігійне тло. Президент Сирії Башар Асад належить до алавітів – релігійного відгалуження шиїтського ісламу. А понад 80% населення його країни – суніти. У результаті за чотири роки війни його країна була розколота на частини, що управлялись різними угрупованнями, які часто підтримувались іншими державами і перебували у конфліктах не лише з урядом Сирії, а й між собою.
Сирія стала військовою ареною, на якій зійшлися інтереси Ірану, Іраку, Саудівської Аравії, Катару, Туреччини, Росії, Сполучених Штатів, країн Євросоюзу, уряду Сирії, частини сирійської армії, яка стала на бік заколотників, частини терористичних організацій і новоствореної терористичної "Ісламської держави", яка набула світової слави завдяки постійній публікації страт людей у високій якості.
Росія вляпалася у конфлікт з купою учасників і багаторічною історією
Кожного разу, коли росіяни згадують терористичну "Ісламську державу" – вони не забувають додати, що та заборонена в Росії. Кумедно те, що проти неї воює в тому числі дозволена в Росії терористична організація "Хезболла". Коротко кажучи, Росія вляпалася у конфлікт з купою учасників, багаторічною історією і доволі, м'яко кажучи, не близький до своїх кордонів.
І якщо "кримнаш" і втрати від антиросійських санкцій вони змогли продати своєму телеглядачу, то пояснити, чому мільярди російських податків висипаються у вигляді бомб на Сирію – було уже складніше. Але взагалі, як у більшості російських воєн, найбільше тут буде – брехні.
28 вересня 2015 року на засіданні Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Путін заявить, що він не планує брати участь у військових діях у Сирії. Але 30 вересня Рада Федерації йому це дозволить, і в цей же день Росія нанесе перший авіаудар в Сирії.
Путін брехатиме про військових, які приїхали в Сирію – наче "іхтамнєт"
Спочатку Росія брехатиме про військових, які приїхали в Сирію. Їхнє міноборони стверджуватиме, що в Сирії діє тільки авіація повітряно-космічних сил. Але вже скоро стане відомо і про танкістів, і про піхоту, артилеристів, сили спецоперацій, ВМС, а також найманців приватної військової кампанії "Вагнер".
Росія буде постійно це заперечуватиме. Коли добряче розбавлена "вагнерівцями" частина сирійської армії піде у бік нафтового заводу, де базуватимуться курди та американці, американська сторона запитає у росіян – чи їхні солдати там є. І після негативної відповіді перетворить їх на шашлик своє високоточною зброєю.
Найкраще, що покаже світу сирійська війна – це технологічне відставання російського воєнно-промислового комплексу. Наприклад, російські комплекси С-300, С-400 та "Панцирь-С", який росіяни позиціюють як убивцю "томагавків", нічого не зможуть зробити з тими самими "томагавками", коли їх випустять американці. І якщо поганому танцюристу заважають ноги, то російським комплексам завадить те, що земля виявиться круглою.
А ось так буде виглядати палка зустріч російського комплексу "Панцирь-С" з ізраїльським бойовим безпілотником:
Так само увесь світ посміється з єдиного російського авіаносного крейсера "Адмирал Кузнецов", двигун якого пускатиме дим, як убитий старий "фольксваген на євробляхах". Авіаносець став посеред Середземного моря. Йому на підмогу приплили заправники і він таки дотягнув до берегів Сирії, де почав виконувати нарешті роль авіаносця. Але після втрати ним в перший день літака "Миг-29" а трохи згодом і "Су-33" – літаки з нього перевели на землю. До речі, є інформація, що на цьому авіаносному крейсері навіть немає гарячої води.
Це, в принципі усе що я хочу сказати про їхню оборонку.
Читайте также: Розуміли, що бої можуть стати останніми: Гордійчук розповів про спецоперацію на Савур-Могилі
До активу собі Росія може занести більш-менш успішні пуски 26 крилатих ракет "Калібр", які відбулися на день народження їхнього вождя і майже усі долетіли до сирійських сіл. Ну, не рахуючи чотирьох, що упали на території Ірану.
Ну а що з цього нам? І навіщо нам це знати?
Насправді війна у Сирії має до нас безпосереднє відношення. Погана новина для нас у тому, що сирійська війна і спричинений нею потік мігрантів спричинив кризу, яка сильно відволікла європейські держави від українського питання. За цей час ми майже повністю випали з їхньої повістки дня.
З іншого боку, санкцій ніхто не скасовував і вони усе тугіше затягуються на горлі російського режиму, якому доводиться економити на пенсіях та соціалці, щоб ставало грошей на нові війни. Росії стає важко воювати навіть на один фронт. Тому на час сирійської кампанії події на Донбасі трохи заспокоїлись. Але не дайте цьому себе задурити.
Війна не закінчилась. Ми просто виграли у ній час. І єдине питання тут полягає у тому, як ми його використаємо.