Серіал "Чорне дзеркало", як правило, не потребує особливого представлення, бо люди так чи інакше чули про нього. Отож, якщо ти вже бачив всі чотири сезони і дуже добре розумієш манеру й тематику, то переходь до наступного абзацу. Якщо ти не дивився серіалу чи злякався першої серії (так-так, це там, де був секс зі свинею), то Black Mirror здебільшого говорить про наслідки розвитку технологій, показує все у похмурих тонах і кожну серію робить окремою історією, при цьому залишаючи епізоди спорідненими. Як, наприклад, Marvel зі своїм кіновсесвітом. Чорне дзеркало, згідно з задумкою, це екран смартфона, телевізора чи комп’ютера.
Дивіться також: "Бамблбі": як наймиліший із трансформерів отримав ім'я і став Chevrolet Camaro
"Bandersnatch" постійно ставить перед глядачем вибір між двома варіантами, і події розвиваються вже згідно з вибором. Вибору підлягають рішення – починаючи від того, які плстівці їстиме головний герой чи яку касету включить послухати, і аж до вбивати батька чи просто на нього накричати. Цей фільм міг би тривати 5 годин, але, зрештою, глядач проходить сюжет за 60-90 хвилин, добираючись до титрів, декілька разів заблукавши на шляху. Вибір можна робити мишкою чи пультом, а відводиться на приняття рішення 10 секунд. У випадку, якщо глядач не обирає нічого, система йде за випадковим варіантом.
Сюжет будується навколо хлопця, який в 1984-му пише гру Bandersnatch. Це гра за мотивами книги чоловіка, який так повірив в паралельні всесвіти, що навіть вбив свою дружину, бо це все не має значення. Не розповідатимемо всі деталей пригод героя, а лише скажемо, що більша частина виборів насправді присутні у цьому фільмі лише номінально. По факту, не покидає враження, що все може закінчитись погано, ще гірше, чи трішки краще, ніж найгірше.
Концепція інтерактивного кіно не нова, і той же Netflix вже використовував для свого дитячого "Кота в чоботях" і ще ряду мультфільмів. "Чорне дзеркало" – це, швидше, спосіб протестувати концепцію на великій кількості глядачів. Водночас, такий підхід ускладнює задачу піратам, яким тепер хіба що 5-годинний відеоряд в мережі розміщувати. На майданчику Netflix досвід від перегляду і безпосередньої участі в фільмі, доволі плавний. З часом постійний вибір втомлює і стає трохи нудним, особливо, якщо доводиться ходити по сюжетному колу. Але концептуально "Бандерснетч" доповнює не лише "Чорне дзеркало", а й перегукується з серіалом "Дуже дивні справи" завдяки стилю і часовому проміжку. Ще, з’являються асоціації з "Бійцівським клубом" через роздвоєння особистості і "Матрицею" через присутність постійних вагань у реальності світу. Настроєво "Бандерснетч" сприймається як "Світ дикого заходу". Сучасний глядач готовий і хоче бачити такі серіали.
Навіть якщо ви чекали новий сезон "Чорного дзеркала", то спробувати інтерактив варто. Доволі швидко це перестає приносити задоволення, але й відірватись не вдається. Хочеться спробувати змінити вибір і перевірити якою буде кінцівка, якщо ввести в сюжет іншу змінну. "Бандерснетч", зрештою, натякає, що не має значення що ми з вами обираємо на пультах, а можливість вибору — лише омана. Насправді, контролю в нас значно менше, ніж нам може здаватись.
Читайте також: "Аквамен": гра престолів на дні океану