Так званий договір про анексію українського півострова, не визнала ні українська влада, ні світова спільнота. «Кримське питання» поступово зникає із ЗМІ, адже зараз уся увага прикута саме до сходу України. На сьогоднішній день більш-менш захищено можуть почуватися мешканці західних та центральних областей України. Що ж стосується Криму, то він поступово перетворюється на мілітаризований об’єкт. Пропонуємо коротко пригадати основні події нахабного загарбання української території.

Проблеми у Криму розпочалися у лютому, коли Революція Гідності набула свого апогею. 18-20 лютого у Києві відбувалось силове протистояння між мітингувальниками та силовиками, і знову ж таки максимальна увага людей була прикута саме туди. 22 лютого Верховна Рада України усунула Віктора Януковича із посади Президента України. А далі була його ганебна втеча, зміни в Кабінеті Міністрів. Усе це подарувало українцям нову надію на краще, однак події розвивались не так, як хотілось би.

23 лютого у Севастополі пройшов проросійський мітинг. Учасники мітингу висловили недовіру тодішньому голові Севастопольської міської держадміністрації Володимиру Яцубі, а також самостійно обрали нового голову – бізнесмена Олексія Чалого. На наступний день Володимир Яцуба подав у відставку.

Вже 27 лютого будівлі Верховної Ради та Уряду АР Крим були захоплені невідомими озброєними особами, які встановили на цих же будівлях російські прапори. Згодом були захоплені інші об’єкти: аеропорт «Бельбек», аеропорт «Сімферополь», офіс «Укртелекому», ЗМІ та ін.

З 1 березня російські військові починають масштабну операцію із загарбання українських військових об’єктів на території Криму, адже Путін подав на розгляд Ради Федерації РФ звернення щодо використання російських збройних сил на території України, начебто для того, щоб стабілізувати ситуацію. Звернення було підтримано.

А далі події розвиваються ще більш стрімко та несподівано. 11 березня Верховна Рада АР Крим проголосила так звану суверенну «Республіку Крим». 16 березня відбувся невизнаний українською владою та міжнародним співтовариством референдум про статус Криму, згідно із результатами якого, за «входження Криму до складу РФ у якості суб'єкта Федерації» проголосувало нібито 95, 5 % виборців. Після цього маємо договір 18 березня, який остаточно набрав чинності 21 березня.

Українська влада заявила, що ніколи не змириться із тим, що її територію було захоплено. Міжнародне співтовариство відреагувало вкрай негативно на політику Росії стосовно України. У «кримському питанні» немає остаточної крапки, але й прогнозувати розвиток подій у майбутньому доволі складно. Україна зазнала втрат від анексії Криму, але й півострів залежний від України, причому, набагато більше.