Мова про несподіваний і шокувальний брифінг колишньої співробітниці НАЗК Ганни Соломатіної, який відбувся в середині листопада.

Тоді викривачка вийшла до журналістів та розповіла про відверту корупцію в антикорупційному органі, про прямі вказівки на вибіркову перевірку декларацій від так званого куратора з Банкової, про подвійні висновки з полярними значеннями, завізовані чинними членами НАЗК.

Читайте також: Кому вигідно спустити на гальмах арештоване майно Коломойського

Усе це Ганна Соломатіна розповідала, підкріплюючи свої слова документами, фактажем, скрінами з переписування. Усе це вона передала детективам НАБУ в надії на справедливе розслідування. Викривачка пішла проти системи, явно ризикуючи власною безпекою, явно сподіваючись на реакцію влади та правоохоронців.

А що було далі?

А нічого! НАЗК наступного дня повідомила, що позивається до екс-працівниці Саламатіної до суду за захистом честі, гідності та ділової репутації. Щоправда, суд справу до розгляду не взяв. А що ж правоохоронні органи? НАБУ справу за заявою Соломатіної порушило, але ж не все так просто. Антикорупційна прокуратура поставила справу на гальма.

Дозволу на виїмку документів із самого НАЗК отримати не вдалося. А немає доказів у вигляді документів – немає й справи! Далі розслідування із САП перекочувало до СБУ. Там його, судячи з усього, і поховали. Моя колега Катерина Мітєва не так давно мала зустріч із викривачкою Соломатіною. Жінка упевнена у своїй позиції, але відверто розчарована – її заяви керівництво країни просто проігнорувало.

СБУ на її переконання імітує хід розслідування – досі ніхто крім самої заявниці не був у цій резонансній справі допитаний. Кожен день зволікання на переконання Соломатіної дає можливість фігурантам справи замітати сліди.

Тим більше сама керівниця НАЗК Корчак ані на хвилину не була відсторонена від свого крісла. Вона має усі важелі впливу на процеси в очолюваному нею відомстві. Знову ж таки, зі слів Соломатіної, за наказом Корчак відкрили службовий сейф ще одного викривача в агентстві, завідувача сектору внутрішнього аудиту НАЗК – Оксани Дивнич. Звідти невідомо куди забрали усі документи.

Читайте також: Судова епопея: Київський суд повністю виправдав скандального ректора-хабарника

Корчак не просто не відсторонили. Вона гарантовано працюватиме на своїй посаді як мінімум до березня 2018 року. Ефективність роботи нинішньої керівниці НАЗК годі вже обговорювати – менше сотні перевірених декларацій за понад рік існування електронного декларування навряд потребує додаткових коментарів.

Але Соломатіна тримається гідно та запевняє – не жалкує про те, що заявила про корупцію у НАЗК. Жалкує лише про те, що реакції від влади – нуль. Так, важко боротися з вітряками, але якщо не вона, то хто?

Біла ворона правосуддя

Так само і біла ворона правосуддя – полтавська суддя Лариса Гольник. Не забажала закрити справу про конфлікт інтересів, фігурантом якої був полтавський мер Олександр Мамай, так і геть забула про спокійне життя.

Конфлікт судді та міського голови тягнеться вже 3 роки. Спочатку вона розглядала справу, в якій він був фігурантом, потім їй пропонували "по-доброму" і за хабар справу закрити, після відмови – пішла відверта травля та спроби звільнити її з роботи.

А у листопаді на Гольник напали невідомі тітушки з битами. Дивом обійшлося без трагічних наслідків. Гольник одразу заявила – підозрює в організації нападу свого давнього опонента.

Але ж кому як не їй самій як судді розуміти – без залізобетонних доказів її підозри – лише слова. Тож вправні полтавські слідчі не досипаючи ночей вже понад місяць розшукують нападників, аби допитати їх про причини та замовників замаху. А, може, то було просто попередження – мовляв так буде з усіма, хто надумає вголос говорити про корупцію.

Читайте також: Викривачі в небезпеці: куди зникла справа, ініційована Соломатіною

Шкода, що для політиків та чиновників, які прийшли до влади на хвилі майданівських цінностей та обіцяли викорінити корупцію, мета була лише одна – очолити схеми та сісти на бюджетні потоки. А реальним борцям із корупцією прагнуть лишень жорстко закрити рота.

Не треба мовчати. Усіх не залякати. За будь-яких умов країну треба змінювати на краще.