"Перель іде туди, куди мало хто зважиться. Завжди прав-дива і справедлива, у книжці "Скок у гречку: переосмислення подружніх зрад" вона веде нас складним маршрутом, що загрожує моральними й емоційними ударами, до місця, де ми можемо ліпше зрозуміти себе і свої стосунки," – Саймон Шінек, автор бестселерів за версією New York Times "Почни з чому" і "Лідери їдять останніми: як створити команду мрії".

Читайте також: Homo Deus: за лаштунками майбутнього

"Естер Перель володіє надприродною здатністю розв'язувати найбільші проблеми довготривалих стосунків і при тому знаходити в них людяність, сенс, можливості й надію. У книжці "Скок у гречку: переосмислення по-дружніх зрад" вона розглядає смертний гріх перелюбу без засудження й ідеологічного пафосу. Завдяки своїй бездоганній чесності й інтелектуальності ця амбітна й смілива книжка буде неоціненно корисною для всіх, хто переживає (або допомагає комусь пережити) агонію зради, відновлюється після неї чи розлучається через неї," – Марта Меана, доктор філософії, професор психології Університету Невади, колишній президент Товариства сексуальної терапії та досліджень.

І це ще не повний список відгуків на новий бестселер від "Скок у гречку: переосмислення подружніх зрад", який нещодавно війшов українською саме до львівського Форуму Видавців-2018.

Естер Перель – одна з найвідоміших спеціалістів з людських відносин, практикуючий психотерапевт, популярний спікер і консультант компаній зі списку Fortune 500 (серед її кліентів Nike, Johnson & Johnson, Tony Robbins Productions та інші). Її книга стала світовим бестселером і була перекладена на 25 мов (з яких Естер володіє восьма), а виступи на конференції TED подивилися 6 мільйонів людей!

Журнал New York Times назвав її головним експертом з сексуальності і відносинам за часів Доктора Рут. Про її ідеї і моделі стосунків писали The New York Times, The Washington Post, The Wall Street Journal, Forbes, The Guardian, The New Yorker і Vogue, вона постійний гість популярних ТВ-шоу .

Книга "Скок у гречку: переосмислення подружніх зрад" не лише розповідає про вічні проблеми подружні й любовні, про романи на стороні, що виникають у багатьох сім’ях, їх причинах, але й пропонує свіжий і глибокий погляд на природу невірності.

Навіть у цю мить у різних куточках світу хтось зраджує або когось зраджують, хтось задумується над тим, чи не пуститися в любовну авантюру на стороні, а хтось дає пораду комусь, хто болісно страждає, будучи зрадженим, або ж, навпаки, тому, хто став таємним коханцем у любовному трикутнику.

Жоден аспект подружнього життя не зумовлює більше остраху, пліток і захоплення, ніж перелюб. Відтоді, як було винайдено шлюб, існує адюльтер і, відповідно, табу на нього. То як нам належить ставитися до цього освяченого віками людської історії табу? Як уживатися з явищем, яке повсюди заборонене, але повсюди ж і практикується?

Сучасний дискурс на тему адюльтеру можна підсумувати так: невірність доконечно мусить бути симптомом розладнаних стосунків. Якщо ви маєте все необхідне вдома, не може існувати жодних підстав іти в інше міс-це. Чоловіки зраджують через нудьгу і страх близькості, а жінки — через самотність і жадання близькості. Вірний партнер — зріла, віддана, реалістична людина; той, хто завів зв’язок на стороні, — еґоїстична, інфантильна й розхлябана особа, не здатна загнуздати свої почуття. Подружня зрада завжди згубна, руйнує шлюб, і примиритися з нею неможливо. Єдиний спосіб відновити довіру та близькість партнерів — встановлення істини, покаяння та прощення. І остання, проте досить важлива аксіома дискурсу: розлучення забезпечує більшу самоповагу, ніж прощення.

Читайте також: Одна історія. Що допомогло розбагатіти письменнику Едгару Берроузу

Викриття подружньої невірності може бути таким руйнівним, що прагнення більшості людей стати на чийсь бік і зайняти позицію лише одного з партнерів цілком зрозуміле. Наприклад, коли Естер Перель вкотре комусь розповідала, що пише книжку про перелюб, зазвичай найперша реакція: "Ви за чи проти?". Так, начебто існують лише ці два варіанти. На це Естер завжди відповідала: "Так". За цією загадковою відповіддю стоїть її щире бажання ініціювати багатогранну й не надто осудливу розмову про невірність і моральні дилеми, що її супроводжують. Неможливо вкласти заплутані лабіринти кохання й людських пристрастей у прокрустове ложе стандартних категорій добра і зла, в класичні óбрази жертви й провинника. Інакше кажучи, не засуджувати — аж ніяк не означає потурати і тим паче спонукати. Між розумінням і виправданням існує величезна різниця. А коли ми зводимо дискусію до беззастережного засудження, то вона втрачає будь-яку полемічність і з діалогу перетворюється на монолог, читай: вирок судді.

Незважаючи на те що невірність стає одним із головних приводів для розлучення, величезна кількість подружніх пар залишаться разом усупереч зраді. Але як надовго і за яких умов? Чи зможуть вони використати набутий досвід як можливість зміцнити стосунки? Чи, може, просто поховають зраду під курганом ганьби й недовіри? Спосіб, у який вони подолають моральні наслідки перелюбу, визначить форму їхніх майбутніх взаємин та їхнього подальшого спільного життя.

Так, любовна інтрижка може зруйнувати стосунки пари, вкрасти щастя закоханих, їхню тотожність. І це явище, що притаманне людям, залишається надзвичайно незрозумілим. Що ж нам із цим робити — скрізь заборонено, проте всюди практикують? Чому люди зраджують — навіть у щасливому шлюбі? Чому любовні інтрижки так ранять нас? Коли кажемо "зрада", що саме ми маємо на увазі? Чи налаштовують на зраду наші романтичні очікування шлюбу? Чи існує така річ, як шлюб, що припускає любов на стороні? Чи можливо кохати понад одну людину водночас? Чи допомогла колись зрада в шлюбі? У цій аргументованій і динамічній книжці-есеї Естер Перель переплітає випадки з реального життя з критичним психологічним і культурним аналізом.

Читайте також: Рослинний парадокс, який шокував світ, або Must read для лікарів та пацієнтів