Знаєте, я би дуже хотів, аби хоча б на півгодинки всю цю пишноту змогли побачити всі ті, хто поклали свої життя за свободу моєї країни. Січові стрільці, бійці УНР, упівці та оунівці...
Читайте також: В Україні провели випробування нової ракети "Оскол"
Щоб ті, хто віддав своє життя в буремне літо 2014-го року почули "Слава Україні" з вуст військ України. Просто уявіть собі їх десь на Хрещатику. Уявіть. Й подумайте, чи потрібен парад воюючій країні.
І ще. Для тих моральних уродів, кому парад не потрібен. Для кого це "тільки асфальт псують", "це все піар", "краще б пенсію на ці гроші підвищили" тощо. Бажаю вам відчути всі наслідки забивання на свою армію. град вам в дах і мародерів з мордору в хату.
Й так, армія – це гордість та пафос. Армії без парадів не буває. Поваги до армії не може бути без того, щоб солдати бачили замріяні очі дітлахів та дівчат, щоб вони відчули себе героями всієї вечірки. А без армії ніколи не буде здорового суспільства.
Тримайте запис проходу техніки, від якого в кожного нормального українця має трохи стискатися в грудях. Й не забудьте прийти 24-го. Буде ще крутіше.
Читайте також: ЗСУ взяли під контроль ще один населений пункт на Донбасі