Політичні еліти змінюють одна одну, а держава і далі не виконує свою економічну функцію. Можливо, причина у тому, що молодь не вірить. У те, що в Україні можна чесно працювати і отримувати гідну зарплату. Що бізнес відкривати безпечно і завтра його не "рейдернуть" правоохоронці. Що працюючи "в білу", по-чесному, вони зможуть вижити в країні, де олігархічні бізнеси захоплюють ринки і не залишають можливостей для вільної конкуренції. Що завтра не приймуть якийсь закон, через який роботу блокуватимуть постійні перевірки. Що доведеться за щось виправдовуватись у суді, в якому, до речі, просто за право захистити себе – треба заплатити більше, ніж заробляєш.

Читайте также: Як саботаж боротьби з корупцією штовхає нас до авторитаризму

Парадокс України ось в чому: малий та середній бізнес, основа економічного розвитку будь-якої демократичної країни, змушені зубами і кігтями захищати себе від свавілля податківців і правоохоронців, а олігархи, на кшталт Ахметова, з легкої руки народних депутатів звільняються від сплати трьох мільярдів гривень податків. Так-так, парламент звільняє мільярдера зі списку "Форбс" від сплати мільярдів гривень до державного бюджету. І коли в наперед попиляному бюджеті знову не вистачатиме коштів, хто його наповнюватиме? Правильно – ми з вами. А для того нам знову підвищать тарифи або введуть нові податки.

Такі перекоси свідчать, що держава чи державні органи сьогодні не виконують своїх економічних функцій. Що вражає найбільше – чинні посадовці не виконують функцій точно так само, як не виконували їхні попередники. Це стає очевидним, якщо проаналізувати так звані міжнародні індекси, які дозволяють побачити виконання економічних функцій державою протягом останніх 10 років.

Що саме охоплюють ці економічні функції?

Створення умов для розвитку виробництва і вільного підприємництва, для вільного ринку і добросовісної конкуренції, захист різних форм власності, співпраця з іншими державами. Важливість цієї фукнції передбачена в Конституції, яка визначає забезпечення економічної безпеки як одну з найважливіших функцій держави на рівні із захистом суверенітету і територіальної цілісності. Кожному із нас основний закон гарантує право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, і державний захист від спроб це право порушувати, наприклад, через недобросовісну конкуренцію.

Конституція також гарантує право на працю – можливість кожному заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Тому коли ми говоримо про економічні функції держави, то мова йде, в першу чергу, про забезпечення стабільного економічного зростання, яке є передумовою високих стандартів життя.

Економічне зростання підвищує конкурентоспроможність. А конкурентоспроможність впливає на добробут громадян в демократичних державах. Іншими словами, завдання державних органів, які ми створюємо і роботу яких оплачуємо з власних кишень – робити все, щоб економіка зростала. Бо від цього залежить наш рівень життя, а створювати нам комфортні умови для життя і є їхньою роботою, їхньою основною функцією.


Міжнародний індекс конкурентоспроможності

Якщо подивитись на показники Міжнародного індексу конкурентоспроможності, то в світі найкраще з цими функціями сьогодні справляються такі держави як Швейцарія, Сполучені Штати, Сінгапур, Нідерланди, Німеччина – країни, як відомо, з дуже високими стандартами життя. Україна ж у цьому рейтингу на сьогодні посідає 81 місце зі 137 країн світу. Низькі показники укладачі рейтингу пояснюють багатьма факторами.

Величезні зовнішні борги, неконтрольована інфляція, непрозорість і ненадійність банківського сектору, неефективна бюрократизована діяльність державних інституцій, нестабільне законодавство, відсутність умов для здорової ринкової конкуренції, відсутність умов, за яких кваліфіковані працівники мають можливість займатися роботою відповідно до своєї кваліфікації, незабезпеченість надійності і прозорості банківської системи, недостатність рівня регулювання фінансових ринків для захисту інвесторів та інших гравців. А ще доступ до фінансових ресурсів мають не ті підприємницькі та інвестиційні проекти, які можуть принести більшу рентабельність, а ті, які пов’язані з політикою.

Все це впливає на бажання інвестувати в розвиток бізнесу, а інвестиції – це кров для економіки. Виправити це все і є завданням парламенту, уряду і відповідних органів державної влади. Якщо прослідкувати показники України в цьому рейтингу за останні 10 років, можна зробити два важливих висновки.

Перший – прихід Януковича і регіоналів до влади не просто загальмував, але завдав серйозних руйнівних наслідків для економіки країни. Тому коли колишні регіонали зараз розказують з усіх телеекранів, що треба терміново повертати їх до влади, знайте: всього за кілька років вони відкинули розвиток економіки, а значить і наше з вами краще життя, років на 10 назад. А другий висновок ще невтішніший. Показники України в цьому рейтингу за останні чотири роки вже нібито "нової влади" змінювалась несуттєво. До того ж, з 2014 позиція України в цьому рейтингу системно погіршувалася.


Індекс лекості ведення бізнесу

Тобто поки нам розказували, що ми вже живемо набагато краще, насправді ставало гірше. Покращення у кілька пунктів було зафіксовано лише 2018 року, але це покращення ледве наблизило нас до показників періоду "до Януковича". Як і раніше інфляція, корупція, нестабільність політики, податки і податкове регулювання, бюрократія – тобто те, що держава могла і повинна була виправити – залишаються найбільшими проблемами для ведення бізнесу в країні.

Читайте также: Кому вигідно перетворити війни з корупцією на війни антикорупціонерів

Те, що Україна за 10 років не створила комфортних умов для ведення бізнесу, підтверджує й Індекс лекості ведення бізнесу від Світового банку. Рейтинг показує, що з Україна піднялася в своїх позиціях, зокрема, завдяки суттєвому спрощенню процедури реєстрації бізнесу: зі 101 місця в 2007 до 20 місця в 2017. Причина у зменшенні кількості документів, часу та коштів, необхідних для відкриття бізнесу. Проте кількість перепон та труднощів для безпосереднього ведення бізнесу після його реєстрації залишається великою.

Наприклад, проблемними залишаються питання отримання дозволів на будівництво, реєстрації майна, виходу на міжнародні ринки, великим залишається податкове навантаження на бізнес і водночас складною залишається процедура закриття бізнесу, вирішення проблем, пов’язаних із неплатоспроможністю. Відповідно до Міжнародного індексу прав власності Україна належить до 20 країн із найгіршим станом захисту прав власності в світі. Попри закріплення державного захисту прав усіх суб’єктів права власності в Конституції України.


Міжнародний індекс прав власності

Держава на практиці не виконує цих функцій належним чином через відсутність незалежної від політичних і бізнесових впливів судової влади, належної роботи правоохоронних органів, політичної стабільності, яка впливає на зацікавленість в набутті права власності, контролю за корупцією. Але що, знову ж таки, найбільше дивує – позиція України в рейтингу практично не змінилась за останні 10 років.

Аналогічна ситуація з іншим індексом – Індексом економічної свободи. Економічні свободи тісно пов'язані з більш здоровими суспільствами, чистішим довкіллям, більшим доходом на душу населення, більшими можливостями для розвитку особистості, демократією, ліквідацією бідності, — іншими словами, із високим рівнем соціального добробуту. Відповідно до цього Індексу Україна належить до категорії з майже повною відсутністю цих свобод, до так званих "деспотичних" держав. Після 2010 країна погіршила свої показники і залишається на цьому рівні донині із незначними покращеннями протягом останніх кількох років.


Індекс економічної свободи

Показники цього рейтинга свідчать, що в Україні не забезпечується принцип верховенства права. Про це свідчать низькі показники захисту прав власності, ефективності судової системи та корупція в публічному секторі. При цьому постійно збільшуються витрати на утримання державного апарату, який не показує ні ефективнішого управління, ні якіснішого регулювання, ні підвищення свободи ринкових відносин. Про це свідчать низькі показники ефективності фіскальної політики, бюджетний дефіцит, збільшення зовнішнього боргу, показники свободи бізнесу, свободи ринку праці, інфляція, показники свободи торгівлі, інвестиційної свободи, банківського сектору.

Про що говорять дані всіх цих рейтингів?

Про те, що нібито "нова" влада старанно зберігає напрацювання своїх попередників. І якщо дещо таки було зроблено, то в основному, ентузіастами, які на романтичній хвилі революції вирішили допомогти розбудовувати свою державу, але зрозумівши, що систему старанно зберігають, більшість із них вже пішли. Надзвичайний потенціал українців реалізується не завдяки, а всупереч діяльності держави. При цьому абсолютно всі рейтинги вказують на корупцію як одну із ключових причин гальмування економічного розвитку.

Відповідно до даних Індексу сприйняття корупції за результатами 2017 Україна навіть не потрапила до категорії держав, які намагаються боротись з корупцією. Так, за останні кілька років було створено цілу купу спеціалізованих антикорупційних органів. Але – ці органи не є незалежними, керуються корупціонерами і тому не виконують своїх функцій. Хоча, можливо, органи є незалежними, але їм не дають працювати. Тобто – органи створюють і одразу беруть під контроль.


Індекс сприйняття корупції

А якщо не вдається взяти під контроль – блокують можливість працювати. Одночасно запускають кампанії проти тих, хто намагається забезпечити роботу антикорупційних органів, дискредитують самі органи і "заговорюють" тему боротьби з корупцією настільки, щоби всіх нудило від одого лише слова.

Таким чином досягається одразу кілька результатів – реальної боротьби з корупцією немає, створені органи можна використовувати для укріплення своєї влади через знищення політичних опонентів, а перед громадянами та міжнародною спільнотою прозвітувати про ефективність і результативність своєї роботи.

Іншими словами — корупція напряму впливає на те, чи зможемо ми створити економічну сильну державу, в якій буде комфортно жити. Відповідно той, хто саботує боротьбу з корупцією, віддаляє нас від перспективи заможного життя і наближає нас до бідності і зубожіння. А отже, для створення ефективної держави необхідною умовою є подолання корупції.

Читайте также: НАЗК міг перевірити мільйон декларацій за 12 годин, але...

Першим і головним кроком для цього має бути, звісно, вигнання з влади тих, хто намагається зберегти корупційну систему державного управління. Ту саму систему, яку вони ж самі і будували, десятки років обіймаючи керівні державні посади. Саме тому так важливо, щоб нікому з них ви не дали жодного шансу вже на наступних виборах – якщо, звісно, ви хочете жити в державі Україна.