Та соратник Петра Порошенка та Арсенія Яценюка готовий вдаватися до найбільш абсурдних кроків, аби не сісти в тюрму за корупцію.
Читайте также: Суд у справі Миколи Мартиненка: одіозний екс-нардеп викинув повістку
Микола Мартиненко належить до групи акціонерів "Народного фронту" – партія базується в його офісах та живе на його кошти, які за даними розслідування НАБУ аж ніякі не його, а виведені з державних підприємств.
Колишній нардеп також є партнером Петра Порошенка в проектах нерухомості в Києві, зокрема колишньої взуттєвої фабрики біля Мистецького Арсеналу та Києво-Печерської Лаври.
Микола Мартиненко та Петро Порошенко
Політики ще після Помаранчевої революції у 2004 році викупили цей об'єкт в групи регіонала Сергія Льовочкіна для подальшої забудови прямо на історичних пагорбах Києва.
Та поки будівництво не почалося, Порошенко з Мартиненком віддали свої частки для розміщення офісів споріднених структур: тут розташовані компанії Мартиненка у сфері нерухомості та штаб-квартира партії "Блок Петра Порошенка".
Це – одна з найбільш глибоко вивчених злочинних організацій, що займалася розкраданням державних коштів, слідчі вже передали матеріали справи Мартиненка до Шевченківського суду Києва. Швейцарські, чеські та австрійські правоохоронці допомагали НАБУ її розслідувати.
Соратнику Яценюка і Порошенка інкримінують два епізоди шахрайства. Перший – це отримання понад шести мільйонів доларів відкату від чеської компанії на швейцарський рахунок свого панамського офшору Bradcrest в обмін на велике замовлення від державного підприємства "Енергоатом".
Партія "Народний фронт" базується в офісах Мартиненка
Другий епізод – це отримання на рахунки австрійської фірми-прокладки Steuermann понад 17 мільйонів доларів хабарів за контрактом поставок уранового концентрату з Казахстану на українське держпідприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".
Україна закупляла сировину за ціною 130 доларів за кілограм в австрійської компанії Мартиненка, яка викуповувала цей концентрат за 95 доларів. Steuermann лише перекладала папірчики, але отримувала 35 доларів "комісійних" за кожен кілограм.
В ході розслідування слідчі НАБУ довели, що частину цих грошей заплатили американським лобістам Арсенія Яценюка з фірми Apco Worldwide. Тим, які просували його в США і Британії.
Читайте также: Як Порошенко загубив справу "Укртелекому" і зробив свято соратникам Януковича
Перший з двох епізодів справи Мартиненко щодо відкатів на панамський офшор був доведений за допомогою швейцарських правоохоронців, які передали в Україну величезний масив документів, отриманих під час обшуків у банках.
Федеральний суд у Швейцарії відхилив позов проти передачі інформації НАБУ
Понад 600 сторінок доказів злодіянь Мартиненка було передано в НАБУ на закодованій швейцарською стороною флешці у відповідь на офіційний міжнародно-правовий запит у Швейцарії. Розуміючи, що проти таких доказів неможливо чинити опір, Мартиненко вирішив почати дискредитацію всієї документальної бази.
Підігруючи його сценарію, десятки інтернет-видань опублікували абсолютно божевільну "новину", покликану допомогти Мартиненко вийти сухим з води. Вони писали про те, що нібито панамська офшорна компанія, на яку Мартиненко отримував відкати, насправді належить не Мартиненку, а детективу НАБУ.
Мета цього вчинку – багатоходова. Перший крок: підірвати довіру суспільства до доказів у справі. Другий – руками продажних судів вилучити швейцарські файли з доказової бази, а третій – розвалити справу Мартиненка в суді, прибравши частину ключових доказів.
Крім цього колишній нардеп сподівався домогтися закриття справи у Швейцарії, отримавши виправдання Україні. Він відчайдушно прагне довести, що передані зі Швейцарії документи можуть бути підробленими.
Микола Мартиненко
Насправді ж, Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає, що матеріали, отримані з-за кордону в порядку виконання запиту про міжнародно-правову допомогу, не потребують додаткового засвідчення.
Швейцарське законодавство дозволяє засвідчувати документи прокуратури закодованою флешкою. Суд має доступ до флешки й може переглянути всі документи в ній. І якщо в Мартиненка є сумніви щодо правдивості переданих документів, він мав би подати відповідну заяву.
Та замість цього він за допомогою адвокатів вдався до безпрецедентного кроку: підробив банківський документ зі Швейцарії, який підтверджував, що рахунок офшорної компанії, на який надходили відкати, належав йому.
Десятки українських сайтів слухняно передрукували цю маячню. Деякі з видань, які не дорожать своєю репутацією, розмістили абсолютний нонсенс, допомагаючи уникнути позбавлення волі "діячеві". Я закликаю внести в особисті чорні списки сайти, які взяли участь у цій провокації: Цензор, Гордон, Еспрессо, 112, Газета.ua, Апостроф, Главком, Ipress, Golos.ua, Деловая столица, РБК, Антикор, Фраза.
Читайте также: Чому українські спецслужби не справляються з агентами Путіна
Деякі з них потім зняли це повідомлення, але чомусь не вибачилися за поширення неправдивої інформації. Це – лише початок. Ми будемо ще багато разів стикатися з різноманітними провокаціями Мартиненка, який прагне уникнути відповідальності. Та без покарання реальних корупціонерів ми ніколи не побудуємо чесної країни, бо кожна наступна влада буде безбожно красти, знаючи, що за це нічого не буде.