Рішення Окружного адміністративного суду Києва про заборону Уляні Супрун виконувати обов’язки міністра дало зрозуміти, що навіть якщо ви ніколи не збирались до суду, суд може прийти до вас. Це змусило багатьох знову задуматись – а що у нас з судовою реформою?
Читайте также: Не конкурс, а його імітація: про результати перших співбесід до Верховного Суду
А реформа якраз у найактивнішій стадії. Вже у березні Петро Порошенко поставить свій підпис під новим Указом про призначення суддів Верховного та Антикорупційного судів.
Справи, які яскраво демонструють результати судової реформи
12 лютого Велика Палата скасувала рішення Кваліфікаційної комісії про звільнення голови Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка.
Він вимагав від судді Бондаренка винесення незаконного рішення, а коли той виніс законне рішення – почав його переслідувати. Запис розмови між суддями став публічним і мав ефект бомби. А ще Бабенко причетний до винесення суддями неправосудних рішень щодо активістів в часи Майдану і до дерибану майна суду.
Суддя Володимир Бабенко
Завдяки неймовірним зусиллям судді Бондаренка, активістів, нардепів і багатьох небайдужих Вища кваліфікаційна комісія у червні 2017 року внесла подання про звільнення Бабенка.
Це було потужним сигналом, що чесні судді, які керуються законом, а не вказівками голови мають змогу себе захистити. А голови судів, які торгують правосуддям на замовлення та тиснуть на суддів будуть звільнені.
Але очолювана Сергієм Козьяковим Комісія свідомо прийняла таке рішення, яке не встояло у Великій Палаті. Це була чергова імітація, наслідком якої є залишення Бабенка на посаді, утвердження безкарності таких "бабенків" і крах сподівань на справжню реформу.
До речі, до рятування Бабенка долучилась і Вища рада правосуддя. Подання про його звільнення мало бути розглянуто протягом місяця, але не розглядалось півтора роки.
Читайте также: Гра за старими правилами: які кандидати мають шанси пройти конкурс до Верховного суду України
Доповідачем у цій справі була Тетяна Малашенкова, яка є кандидатом до Верховного Суду і нещодавно пройшла співбесіду у Комісії. Громадська рада доброчесності затвердила негативний висновок щодо Малашенкової. Окрім затягування справи Бабенка, ми вважаємо, що вона допомагала суддям Майдану уникати відповідальності.
А ще Малашенкова тривалий час обслуговувала бізнес-структури Петра Порошенка, балотувалась у парламент від його блоку, а також призначена членом Вищої ради правосуддя саме за квотою Президента.
Суддя Тетяна Малашенкова
Така пов’язаність з Петром Олексійовичем ставить під сумнів її політичну нейтральність та незалежність. Тетяна Малашенкова дуже впевнено відчувала себе на співбесіді і заперечила будь-який зв’язок з Порошенком. Щодо провалу обіцянок про очищення судової влади, то вона заявила, що ми усі помиляємось, а довіра до суду взагалі значно зросла:
Не менш впевнено себе відчував на співбесіді суддя Оболонського суду Києва Максим Тітов. Це син діючого члена Вищої кваліфікаційної комісії Юрія Тітова. У часи Майдану Максим Тітов, як і майже половина складу Оболонського суду, карав автомайданівців за поїздку до Межигір’я.
Читайте также: Без міжнародних експертів: фінальна стадія відбору до Антикорупційного суду під загрозою
Відомо, що на колишнього голову Оболонського суду Ірину Мамонтову чинився тиск з Адміністрації Януковича. Заступник Портнова вимагав засуджувати невинних попри відсутність будь-яких доказів їх вини. І Тітов засуджував.
Правда не позбавляв прав, а лише штрафував. На співбесіді його запитали – а чи був тиск на суддів. "Та ви що, мені не відомо про жодний тиск", відповів майбутній суддя Верховного Суду у кращих традиціях кругової поруки.
Успішно проходить усі перевірки і родич іншої, не менш впливової фігури – Сергія Ківалова. Суддя Вищого господарського суду Сергій Могил є племінником того самого Ківалова. Як це часто буває у впливових осіб дуже успішні родичі. Могил не став винятком.
У 28 років він вже став суддею, а через рік заступником Господарського суду Одеської області. Коли Могилу виповнилось 35 років, він перескакує апеляцію і одразу потрапляє до Вищого господарського суду.
Суддя Сергій Могил
Маленький нюанс – ініціатором Постанови про його обрання до цього суду був саме Сергій Ківалов. Очевидний конфлікт інтересів сказала Громадська рада. Не бачим жодних проблем відповіла Комісія.
На роботі Могил не лише гармонійно вписався у схему Татькова-Ємельянова масового втручання в автоматизовану систему, але й сам розподіляв справи в обхід цієї системи. Суддя також зумів набути і чимало майна. У 2015 році у його декларації з’явилось готівки на майже 8 мільйонів гривень.
Дружина судді у 2016 році придбала квартиру площею 182 квадратних метри в елітному ЖК "Преміум" у центрі Києва. Задекларована вартість 3,5 мільйона, але ринкові ціни є значно вищими. Є у суддівської родини і елітний автопарк.
Попри серйозні фінансові можливості, Могил отримав від суду службову квартиру, бо, начебто, потребував поліпшення житлових умов. Потім дуже швидко приватизував її та продав. На співбесіді він прямо визнав, що жодного дня у ній не проживав. Тобто квартира йому потрібна була лише для того, щоб продати. Все це було зафіксовано у негативному висновку Громадської ради, але для Комісії поведінка Могила є абсолютно доброчесною.
Читайте также: Як Вища кваліфікаційна комісія суддів працює за подвійними стандартами
Колоритним кандидатом є і голова Сумського суду Дашутін Ігор Володимирович. Громадська рада зацікавилась його автомобільними історіями.
Суддя Ігор Дашутін
Якщо вірити його декларації він продав свої автомобілі Ford Mondeo 2008 року випуску та Toyota Camry 2010 року випуску за 8 та 15 тисяч гривень. Потім взяв кредит і купив Toyota Camry 2016 року. А минулого року він порушив правила дорожнього руху на Мерседесі С класу 2018 року випуску.
Проте родзинкою є історія з його службовим автомобілем Mitsubishi Pajero. Саме у цьому авто детективи НАБУ затримали голову Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка при отриманні хабаря у розмірі 26 000 доларів США.
Як пояснив Дашутін, він просто дав своєму колезі цей автомобіль для вирішення службових питань. Цікаво скільки раз цей автомобіль використовувався для вирішення саме таких службових питань.
Вдруге пробує стати суддею Верховного Суду Тетяна Франтовська. Вона отримала негативний висновок Громадської ради, бо виносила рішення з порушенням основоположних прав людини, що встановлено Європейським судом.
Суддя Тетяна Франтовська
А ще вона не задекларувала корпоративні права свого чоловіка. До речі, чоловік Кандидатки працював прокурором Волинської, Житомирської та Донецької областей, а також у Генпрокуратурі часів Пшонки. У зв’язку з цим він підлягав люстрації та був звільнений з прокуратури у 2015 році.
Інші родичі Франтовської також в основному працюють в прокуратурі. Але майно родини більше нагадує статки успішних підприємців. Хоча в наших умовах, майно звичайної суддівсько-прокурорської родини зазвичай перевищує статки успішних підприємців.
На минулому конкурсі Франтовська стала переможцем, але Вища рада правосуддя відмовилась її призначати, оскільки таке призначення матиме негативний вплив на авторитет правосуддя. Минуло два роки і Кваліфікаційна комісія не бачить жодної проблеми у кандидатурі Франтовської. Може Комісія вважає, що на авторитет правосуддя вже нічого не вплине?
Усіх цих кандидатів визнано доброчесними. Але у зв’язку з наявністю негативного висновку Громадської ради ці рішення мають бути підтримані не менш ніж 11 членами Комісії. Для цього з 19 по 21 лютого заплановані пленарні засідання щодо 31 сумнівного кандидата.
Читайте также: Як громадські та журналістські розслідування допомагають очищати судову систему
Але вже зараз зрозуміло, що ці засідання будуть формальністю. Минулого конкурсу у цих засіданнях брали участь самі Кандидати та члени Громадської ради доброчесності. Тепер ж комісія має завдання якомога швидше закінчити конкурс та не збирається навіть імітувати, що враховує думку громадськості.
Тому члени Ради доброчесності не будуть допускатись до пленарних засідань. Ми неодноразово звертались до Сергія Козьякова з проханням забезпечити проведення пленарних засідань як це було попереднього разу. Але наші вимоги проігноровано.
На засіданнях будуть лише кандидати та Комісія, щоб ніщо не заважало протягувати недоброчесних. Тому очевидно, що недоброчесні кандидати знову виграють конкурс і Петро Порошенко підпише Указ про їх призначення. Але це не причина опускати руки. Все ще попереду. Боротьба за чесні суди триває і справедливість однозначно переможе.