Грудень, січень, лютий – ці три зимові місяці стали традиційним періодом згадувань подій Революції Гідності. Цьому й фейсбук, до речі, вельми сприяє – там є функція показувати "що було в цей день минулими роками". Соцмережа пропонує тобі переглянути твої ж минулі пости й опубліковані тобою світлини у цей день – рік, два, п’ять тому… А п’ять років тому в ці дні ми багато що постили, відтак і переглядати та згадувати тепер є що.
До того ж цьогоріч у нас є ще й з чим порівнювати – я про нинішні протести у Франції. Коли дивишся репортажі звідти й бачиш спалені автівки, потрощені банкомати й фінсуставнови, ресторани та історичні пам’ятки – реально гордість за Україну тебе спіткає. Адже в нас, під час нашого мирного протесту на Майдані, жоден із магазинів чи офісів у середмісті Києва від вандалів не постраждав, як би не хотілося тодішній владі виставити євромайданівців ницими маргіналами.
Читайте також: Протестувальники пошкодили Тріумфальну арку в Парижі: фото руйнувань
У Франції зараз на вулиці вийшли активісти лівих та правих сил, обурені намірами влади підвищити акциз на пальне. Підвищення там смішне – від 3 до 6%. Й мета благородна – зробивши пальне дорожчим, влада хоче стимулювати французів пересідати на електромобілі.
Втім, громадяни тим не прониклися та влаштували погроми. Нинішні протестувальники звуться "жовтими жилетками". Все тому, що всі активісти вдягнені у світло-відбивні жилети, які є обов’язковими для тамтешніх водіїв – без них вийти з автомобіля на дорогу у разі вимушеної зупинки французи не мають права. Відтак, оскільки причиною нинішніх протестів стало підвищення цін на пальне, що, в першу чергу, зачепить автомобілістів, то жовта водійська жилетка й стала символом протестувальників.
Протести в Парижі
А найцікавіше мені зараз дізнаватися про ці паризькі протести з російських засобів масової інформації – вони відверто смакують мало не кожен кадр із палаючими автомобілями, потрощеними магазинами чи розписаним протестними гаслами пам’ятками архітектури. Й посил цими кадрами російських ЗМІ своїм глядачам є цілком конкретним: "От бачите, до чого призводять демократичні свободи? Хочете, щоби і у нас таке відбувалося? Не хочете? То ж – правильно Путін забороняє мітинги, посилює силовиків й саджає Навального за грати..."
Варто визнати, що на простого російського "обівателя" такі кадри й посили спрацьовують. Звісно, ніхто у своєму місті не хоче спалених автомобілів і пограбованих магазинів. Втім, тут російські ЗМІ просто вдаються до маніпуляцій та підміни понять. Вони лякають росіян палаючими автівками на вулицях Парижа й приховують від них правду про те, що такі протести – це і є справжня демократія. Адже такі протести і є тією системою стримувань й противаг, що не дають владі перевищувати повноваження. Так, влада може нафантазувати собі, що завгодно, але громадяни мають право своїм протестом сказати владі ні. Наприклад, французи не хочуть запровадження змін до трудового кодексу, і вже два з половиною роки регулярно масово протестують і не дозволяють президенту ці зміни запровадити. Або французькі студенти проти запровадження змін у системі освіти – відтак, вони й виходять на протести, трощать автомобілі й не дозволяють владі щось запроваджувати проти їхньої волі – якими б благородними намірами влада при цього не прикривалася.
Такі агресивні протести – звична для Франції картина. Вони були минулими вихідними, вони були минулими роками й навіть десятеліттями. Та що казати – Велика французька революція XVIII століття – це такий самий протест громадян, які були незадоволені абсолютною монархією і вийшли на вулиці, знищили пам’ятку архітектури, що звалася Бастилією, пограбували ще одну пам’ятку, що зветься Дім Інвалідів і стратили свого короля.
Звісно, російські ЗМІ дуже не хотіли б, щоб росіяни наважилися повторити за французами – шоб пограбували Мавзолей Леніна й стратили Путіна на Лобному місці. Відтак і розказують російські ЗМІ глядачам, що такі протести є варварськими. Але навіть французька влада із цим не погоджується, бо розуміє доцільність мати громадянам право на протест.
Тріумфальна арка в диму
Тому Франція і не думає робити законодавство жорсткішим, забороняти людям збиратися більше трьох чи примушувати громадян просити дозволу на проведення мітингів. І французи виходять на вулиці там і тоді, коли мають на те бажання. А якщо і попереджають про це поліцію, то не для того, щоб отримати від них дозвіл, ні, французи повідомляють поліцію, щоб та могла забезпечити протестувальникам охорону й безпеку. І все не так в Росії – там просити дозвіл на проведення мітингу є обов’язковою умовою й не факт, що той дозвіл російська влада надасть! А якщо і дозволить зібратися на протест – то десь на околиці міста, чи взагалі за містом. При цьому там все обмежать металевим парканом, за який пускатимуть після обшуку й перевірки документів. Й усе це російські силовики пояснюватимуть заходами безпеки – але це брехня, це робиться лише для тотального контролю за активістами й унеможливлення громадянам реалізувати своє право на протест – протест проти пенсійної реформи, проти скасування виборів, проти суддівського та ментівського бєспредела...
Подібні скандали в Росії спалахують мало не щодня – але жодних масових протестів вони не викликають. Тому коли російський телевізор показує мені кадри розтрощених паризьких вулиць і запитує, чи хочу я в себе у місті подібного – я здригаюся, але кажу – хочу, бо ті протести – вони і є ознакою справжньої демократії. І такого як в Парижі, точно ніколи не буде у Москві. Бо там – диктатура, відтак жодних демократичних свобод чи права на протест росіяни вже не мають.
Читайте також: Протести у Франції: мітингувальники приголомшили заявою